Чого чекати українській освіті в найближче десятиліття

Журнал «Сучасна освіта» №12 (2014р.)

Наприкінці жовтня Міністерство освіти і науки опублікувало документ, ухвалення якого визначить ключові «правила гри» для всіх навчальних закладів на наступні 10 років. «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» буде затверджена після публічного обговорення, але і в якості проекту вона дає зрозуміти, як мислить нове керівництво Міносвіти і, відповідно, які реформи воно має намір просувати.
«Комментарии» ознайомилися з документом і, опустивши декларативні заяви на кшталт «забезпечити всім рівний доступ» і «привести у відповідність зі світовими стандартами», вибрали найбільш цікаві пропозиції, які можуть змінити вітчизняну сферу освіти в найближчому майбутньому.

Дошкільна освіта

Судячи за пропозиціями МОН, сферу дошкільної освіти очікує глибока модернізація. Зокрема, будуть впроваджені як централізовані форми навчання для дітей віком від народження до шести років (в умовах навчального закладу), так і домашнє виховання. Для чого, правда, його доведеться забезпечити відповідною нормативно-правовою базою.
З 2017 року в Україні повинні офіційно з’явитися дошкільні заклади сімейного типу (в тому числі в житлових приміщеннях), а також корпоративні або відомчі дитячі садки. Будуть легалізовані вже існуючі центри розвитку дітей, робота яких досі не ліцензована.

Більш гнучкими стануть освітні програми. У Міносвіти хочуть забезпечити їх варіативність, а остаточний вибір програм покласти на самі дитсадки та батьків. Між діяльністю, ініційованою дорослими, і діяльністю, ініційованою дітьми, повинен бути досягнутий баланс, а основним принципом освіти дітей віком від 3 до 5 років стане принцип вільної гри.
Буде посилена робота з сім’ями - в тому числі і за рахунок домашніх візитів з метою з’ясування їх потреб у навчанні дітей. Крім того, помітну увагу автори Концепції приділяють інклюзивній освіті. Зокрема, в МОН пропонують створити систему раннього втручання для дітей з порушеннями розвитку з подальшим наданням інтегрованих послуг в умовах інклюзивної освіти.
До 2017 року в міністерстві мають намір охопити навчанням у дитсадках до 85% дітей дошкільного віку (від 4 років), і до 2020-го - до 95%. Для цього в найближчі три роки будуть звільняти приміщення дошкільних закладів, зайняті іншими установами, і активно будувати нові.

Середня освіта

Для школярів у МОН є погана новина - їх, «відповідно до європейських норм», збираються посадити за парти на 12 років. Узгодити з євростандартами збираються і тривалість навчального року. Правда, в Концепції не уточнюється на стандарти яких саме країн Європи ми будемо рівнятися, а в різних державах навчання і розпочинається, і закінчується по-різному.
У 2017 році старшу школу чекає перехід на профільну освіту. А з 2018 року пропонується ввести обов’язкову національну багаторівневу сертифікацію випускників старшої школи та закладів професійної освіти з іноземних мов та комп’ютерних компетенцій.

Роль Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) буде лише посилюватися: проходити його будуть не тільки одинадцятикласники, а й «випускники» молодшої та середньої шкіл. Варто згадати, що і у вищій освіті не обійдеться без ЗНО: в МОН передбачають «активізацію досліджень у галузі тестології, психометрії, педагогічних вимірювань з метою розвитку технологій зовнішнього незалежного оцінювання для забезпечення його стабільно високої якості».
У прийдешнє десятиліття в Міністерстві є наміри відновити лабораторну і практичну частини природної підготовки (фізика, хімія, біологія, географія), обладнавши школи новітніми лабораторними комплексами та витратними матеріалами. Також пропонується створити комплексну загальнодержавну програму громадянського виховання та системи ціннісного орієнтування (на рівні дошкільної та середньої освіти) і забезпечити моніторинг з метою недопущення розповсюдження ксенофобії та інших видів нетерпимості. Вже з 2015 року в школи повернуть військово-спортивну та медичну підготовку, цивільну оборону та забезпечення безпеки життєдіяльності.
Школи повинні стати більш автономними: їм делегується право прийняття більшості рішень. Посаду директора пропонують зробити виборною - строком на 5 років з укладенням контракту. Також має бути легалізовано сімейне та індивідуальне навчання.

Початкова шестирічна школа буде функціонувати при будь-якій кількості учнів, базова - за наявності не менше 100, а старша - за наявності не менше 200 учнів. Втім, якщо забезпечити навчання дітей в іншій школі неможливо, то кількісним фактором будуть нехтувати.

Професійна і вища освіта

Багато пропозицій щодо реформування вищої освіти вже відомі - наприклад, перехід на триступеневу систему (що має відбутися вже найближчі два роки), трирічний бакалаврат, дворічна магістратура і чотирирічна програма підготовки докторів філософії. Також повинен з’явитися «нульовий курс» для тих, кому після здобуття середньої освіти (яка, нагадаємо, буде профільною) потрібно перевчитися на нову спеціалізацію. Паралельно в МОН мають намір розвивати, і в Концепції цьому приділено чимало уваги, самі навчальні заклади. Для них створять матеріально-технічні та організаційні умови для формування освітньо-наукових кластерів, і нададуть їм широку фінансову та управлінську автономію.

У найближчі п’ять років у головному освітньому відомстві країни мають намір провести комплекс заходів, спрямованих на системне заохочення наукової та професійної активності викладачів, їх академічної мобільності, в тому числі міжнародної. Розширюватимуться практики творчих відпусток та стажувань, а у вітчизняні університети приїдуть іноземні професори. До 2020 року вони повинні «засвітитися» в 15% освітніх програм, до 2025-го - в 30%.
Що стосується професійної освіти, то в ній буде два рівні: кваліфікований робітник і молодший спеціаліст (майстер, організатор виробництва). При цьому буде передбачена можливість інтеграції молодшого спеціаліста зі ступенями вищої освіти.

Крім того, повинні бути розроблені регіональні програми розвитку професійної освіти за участю роботодавців, які будуть спиратися на реальну потребу в фахівцях з урахуванням перспектив розвитку регіонів.
Варто відзначити, що українським викладачам і навчальним закладам в цілому доведеться нелегко - їх чекають серйозні зміни. Буде реформуватися система оплати праці - від звичної єдиної тарифної сітки в Міністерстві, судячи з проекту Концепції, мають намір відмовитися, викладачі вузів будуть переведені «на контракт», і вимоги до педагогів в цілому зростуть. Натомість МОН обіцяє ввести надбавки за використання прогресивних методик і технологій навчання, надавати пільгові кредити на будівництво чи придбання житла, адресні компенсації для часткового покриття вартості винаймання житла та інші бонуси.

Схоже, що в найближчі два роки співробітникам Міносвіти доведеться дуже багато працювати. Значна частина нововведень запланована саме на 2015-2017 роки - починаючи від розробки нових стандартів вищої школи і закінчуючи наданням фінансової та іншої автономії вишам. Хочеться вірити, що паралельно в МОН щільно займуться і розвитком вітчизняної термінології. У проекті Концепції впадають в очі англійські слова, вставлені для пояснення тих чи інших понять, а то й просто через відсутність виразного перекладу: «національний сurriculum», «home visits», «center-based» і «home-based» ... І, варто зазначити, далеко не завжди їх використання виправдане.

За матеріалом http://comments.ua