s-osvita.com.ua ОБУЧЕНИЕ ЗА РУБЕЖОМ Образование в Италии Підкорити Римську імперію.Освіта по-італійськи

Підкорити Римську імперію.Освіта по-італійськи

Журнал «Сучасна освіта» №4(67) 2010

Кароокі та чорноброві італійці частенько говорять про свою країну так: “Якщо ви не любите блукати лабіринтами - вам нема чого робити в Італії”. Адже вулички італійських міст дивним чином переплітаються і утворюють вигадливе мереживне павутиння, в якому з легкістю може заплутатись турист-новачок. Але хвилюватися не варто, бо згідно з відомим античним висловом: “Усі шляхи ведуть до Риму”. Однак в цій статті ми зробимо екскурс не до “Вічного міста”, а до італійських університетів.

Фізикам - до Мілану, дизайнерам - у Флоренцію
Кожна країна має свого “козирного туза” у сфері освіти.  Наприклад, Сполучені Штати можуть похизуватися найкращими у світі програмами МВА, Швейцарія - лідер в підготовці кваліфікованих кадрів для готельної індустрії, а Італія - ідеальне місце для здобуття професії в галузі живопису, моди, історії, літератури, архітектури, інженерії та дизайну. До речі, про дизайн. Який би його різновид ви не взяли - дизайн одягу, аксесуарів, взуття, меблів, інтер’єрів, автомобілів - всьому цьому навчають в італійських ВНЗ. А взагалі, на теренах колишньої Римської імперії можна освоїти будь-яке “ремесло”. Головне - вибрати з великої кількості гарних університетів саме той єдиний, який стане вашим рідним домом на наступні кілька років. Для цього, звісна річ, необхід-но знати його, так би мовити, “спеціалізацію”. Бо, скажімо, виключно технічних університетів в Італії лише три. Тож тим, хто хоче опановувати природничі науки, інженерні дисципліни та архітектуру, слід вступати до найпрестижнішої в Італії політехніки - Міланського університету (http://www.polimi.it/english/). Обчислювальну математику, астрофізику, медицину та ветеринарію радять вивчати в Пізанському університеті (http://www.unipi.it/), а економіку, комерцію, філософію, політологію - в Салернському (www.unisa.it). Тим, хто хоче стати дизайнером, слід прямувати до Європейського інституту дизайну (www.ied.edu) в Мілані, що є одним з найбільш авторитетних навчальних закладів в цій царині.  До речі, на Апеннінах є ВНЗ, які приймають іноземців, що не володіють італійською. Це університети в Перуджі (www.unistrapg.it/english/) і Сієні (www.unistrasi.it). Заняття починаються із надзвичайно інтенсивної мовної підготовки - італійську студенти зубрять по 8 годин на день, 6 разів на тиждень. Тільки після цього вони переходять безпосередньо до освоєння університетського курсу дисциплін. В багатьох приватних інститутах та університетах викладання ведеться як італійською, так і англійською, іноді лише англійською. У Римі
є навіть американський університет ім. Джона Кебота, де англійська - основний інструментарі”(www.johncabot.
edu). Тут викладають бізнес-адміністрування, міжнародні відносини, політичні науки тощо.

На хвилі Болонського процесу
В 1999 році Італія подарувала світові один з найбільш революційних, масових та суперечливих освітніх процесів, що розпочався в місті Болонья з підписання декларації про єдиний освітній простір між міністрами 29 країн. Болонський процес італійці зазвичай визначають формулою “3 + 2”, маючи на увазі введення дворівневої освітньої моделі: бакалаврату і магістратури. Потім, як і було раніше, йде аспірантура (докторантура).  Реформа була введена ще 10 років тому, але по мірі її реалі-зації до неї вносилися зміни, доповнення, тож в державі впровадження принципів Болонської угоди не проходило легко. Постраждало багато випускників минулих років, дипломи яких перестали визнаватися у ряді європейських країн. Через це точилися запеклі дискусії щодо старої і нової системи. Однак останні урядові декрети 2004 і 2007 рр. надали їй остаточного вигляду: було врегульовано кількість іспитів та кредитів ECTS1, потрібних для отримання того чи іншого освітньо-кваліфікаційного ступеня, вирішено питання зайнятості професорів і таке інше.
Зараз відповідно до нових стандартів, щоб отримати диплом бакалавра (laurea triennale) потрібно провчитися в університеті 3 роки, набрати 180 кредитів ECTS і захистити дипломний проект. За цей час студент отримує необхідний комплекс знань та практичних навичок по спеціальності і після закінчення ВНЗ може влаштуватися на роботу. Або продовжити навчання і за 2 роки отримати ступінь магістра (laurea magistrale). Наступний науковий ступінь - доктора наук (dottorato di ricerca), що прирівнюється до європейського і американського Doctor of Philosophy (Ph.D). Щоб його отримати необхідно провести в “лабораторіях” не менше 3 років і захистити дисертацію.

Типи ВНЗ
Система освіти на Апеннінському півострові зовсім інакша від української. Італійці закінчують середню школу у юному віці - в 14 - 15 років. Далі ті, хто в майбутньому планує вступати до вищого навчального закладу, йдуть до ліцеїв (scuola secondaria superiore). Ліцеї в Італії грають роль місточка між школою та університетом. А ті випускники, які хотіли б освоїти певну професію, обирають технікуми (istituto tecnico), професійні училища (istituto professionale), школи мистецтв (istituto d’arte).
У віці 19 - 20 років італійці стають студентами. Здобувати диплом воліють в університетах (universita). Адже це - головні гравці на освітньому полі Італії. Багато з них мають сторічну історію. В студентському середовищі навіть побутує жарт, що вчитися доводиться не в навчальних закладах, а в справжніх музеях.  
Окрім університетів діють також інші типи ВНЗ, в яких можна отримати вищу освіту. До них відносяться академії мистецтв, консерваторії, політехнічні інститути (IFTS), а також інститути фізичної культури (ISEF).

Скільки за лекцію?
Навчання в державних університетах колишньої Римської імперії не є безкоштовним. Офіційно вартість навчання становить 8-15 тис. євро на рік. Але реально такі суми ніхто не сплачує. Адже існує багато способів, за допомогою яких цю цифру можна суттєво зменшити або й зовсім звести до нуля. Один з них - написати заяву на отримання державної стипендії. Другий - подати університету довідки про прибутки родини. Тоді розмір внеску переглянуть і розрахують згідно з вашими фінансовими можливостями, але не менше встановленого мінімуму. І останній метод - вчитися виключно на відмінно, тоді в нагороду за академічні успіхи вас звільнять від грошової “кабали”. Але це правило діє не всюди.
В приватних ВНЗ ціни значно вищі. Тут рахунок йде на десятки тисяч євро на рік. Але найчастіше такі університети можуть похизуватися кращим обладнанням, матеріально-технічною базою, сучасним аудиторіям та іншими вигодами. Питання лише в тому, чи спроможні ви це оплатити.

Як стати studente?
Шлях до італійського університету розпочинається у стінах... вітчизняного ВНЗ. Бо щоб здобувати освіту на Апеннінах, потрібно успішно відучитися рік або два на батьківщині. Далі - звертаєтесь до консульського відділу Посольства республіки Італія в Україні (http://www.ambkiev.esteri.it) і пишете заяву, в якій вказуєте в який університет і на яку спеціальність хотіли би потрапити. Наступним кроком буде збір, переклад і легалізація документів. Причому перекладати офіційні папери має право лише перекладач посольства. Все це може зайняти не менше півроку, тому вступну “кампанію” слід розпочинати заздалегідь.
Далі - простіше: посольство самостійно зв’язується з обраним вами ВНЗ, відсилає їм документи і повідомляє вам відповідь. Спеціально для студентів з країн, які не входять до ЄС, міністерство освіти Італії встановлює квоти: певну кількість місць, які відводяться для іноземців.
Описана процедура дійсна для тих, хто їде в Італію за бакалаврськими програмами. Якщо ваша ціль - магістратура або докторантура - встановлювати контакти з університетом і вести з ним переписку доведеться самотужки. Відвідати посольство слід буде після отримання запрошення з італі-йської Альма-матер, прихопивши папку з документами. Після того, як вам відкриють короткострокову візу, залишиться купити квиток на літак, завітати особисто до університету і скласти іспити з профілюючих предметів та італійської. До речі, міжнародний екзамен на знання італійської, як іноземної CILS (Certification of Italian as a Foreign Language) приймають в Італі-йському інституті культури в Києві (http://www.iicbelgrado.esteri.it/). Інститут також пропонує підготовчі курси з мови.
 Побут та витрати на нього
Студентське життя в цій середземноморський країні б’є ключем... і по кишені.
Тут досить високі ціни на житло. Тож, до цього слід бути готовим як морально, так і фінансово. Звісно, наскільки ваш гаманець стане тоншим, залежатиме від місця проживання. Рим, Мілан, Венеція та інші мегаполіси - за результатами 2009 року входять до списку найдорожчих міст світу. Студенти вирішують цю проблему спільними зусиллями: в Італії прийнято жити гуртом, орендуючи одну багатокімнатну квартиру на 5 - 6 чоловік. За різними підрахунками, щомісячно за дах над головою йде від 200 до 600 євро, а подекуди і 1000 євро - не остання межа. Якщо пощастить осели-
тися в студентському гуртожитку, то від 200 - 300 євро.
Продовольчий кошик “заважить” десь на 150 - 300 євро. В тім студента “годують” ноги - тобто підробітки, які він зміг знайти. Іноземним студентам за італійським законами надається право працювати половину робочого тижня, близько чотирьох годин в день. І вони ним користуються - серед офі-ціантів, барменів, працівників магазинів можна зустріти багато українських дівчат та хлопців.

Навчальний процес
За свідченнями українських студентів, які мали нагоду порівняти нашу та італійську методику викладання, лекції в італійських університетах більш динамічні та жваві. Бо матеріал саме читається, а не надиктовується під запис. Семінари нагадують круглий стіл, де не просто переповідають почуте на лекції, а висувають нові ідеї, гіпотези, думки, обговорюють їх.
У кожного студента є своя персональна сторінка на сайті університету, де міститься  інформація про його досягнення, оцінки, рекомендації, посилення на сторінки інших студентів групи, педагогів, навчальні програми. Це дозволяє практично в будь-який час з’ясовувати безліч питань, виконувати завдання семінарських занять та спілкуватися з викладачами, не виходячи за межі свого помешкання.
Про списування, шпаргалки та “здирання” рефератів з Інтернету можна забути. В Італії біля університетів ви ніколи не побачити об’яв “дипломні, курсові: швидко, якісно, дешево”. Гордовитим римлянам здається дикою сама лише ідея такого шахрайства.    
Вся система побудована, в першу чергу, на самоосвіті і самодисципліні. Хоча, якщо студент не встиг підготуватися до іспиту або написати звітну роботу вчасно, негайне відрахування йому не загрожує: у нього є близько півроку в резерві на те, щоб все доробити. Коли які іспити складати (за винятком деяких обов’язкових на кожному факультеті) визначає сам студент: у італійській освіті мінімум всього обов’язкового, тут кожен вчиться за індивідуальним графіком.

Наталя Куценко, студентка університету Калабрії:
“Я навчаюся за спеціальністю “Інженерна механіка” в Університеті Калабрії - Universita della Calabria (www.unical.it), що знаходиться на півдні Італії.
Навчальні заклади в Італії висувають до майбутніх студентів з інших країн головну вимогу - мати початковий або “просунутий” рівень знання мови. Вступні випробування починаються у перших числах вересня. Я проходила співбесіду з італійської, а потім мене відіслали на загальних умовах здавати вступний тест (математика, логіка, хімія, мова...). Я ставила галочки, як у лотереї - деколи просто не знала специфічного перекладу. Але опинилася в середині списку на зачислення...
В Італії дуже дорогі книжки та підручники - від 30 євро - і це нормальна ціна. Тому студенти купляють копії - на цьому добре заробляють місцеві “копі-сервіси”.
Не скажу, що навчатися в Італії складні-ше чи краще, ніж у нас — просто інакше. Всі студенти входять до різних клубів, асоціації, які займаються їх правовими та організаційними питаннями. Тут немає корупції. Коли я розповідала про своє навчання друзям з України, вони дивувалися, як можна складати іспити без витрат і хабарів. І що ще дивувало: студенти не прогулюють лекцій та вчаться безперервно, мотивуючи це тим, що пропущене треба відпрацьовувати. Тому після випуску з університету італійці отримують знання, а не папірець.
Італія - це, звісно інакший менталітет, інші пріоритети, стиль та ритм життя, інший “метаболізм”. Італійки, наприклад, виходять заміж та народжують дітей після 30 років. Тому встигають чогось досягти в кар’єрі та щось заробити. А якщо ні - цілком та повністю присвячують себе родині. Таке собі спокійне, неспішне життя (не кажу про мегаполіси та індустріальні центри)... Скажете, нонсенс, бо вони ж такі емоційні! Це вони лише в спілкуванні такі!”.

Ірина Ошкіна, студентка ITPA:
“В Італії я майже два роки. Приїжджала сюди на декілька місяців на канікулах раніше, але постійно поверталась додому, бо мусила закінчити школу. Одразу по її закінченні, тобто влітку минулого року, я приїхала до Італії і восени вступила до навчального закладу, що називається Istituto Tecnico Per Periti Aziendali e Turismo (скорочено ITPA), в якому є 2 напрями навчання: “туризм” та “кореспондент з іноземних мов”. Я обрала другий факультет, який дозволив мені опановувати іноземні мови. Хочу одразу попередити, що це не є університет чи будь-який вищий навчальний заклад, якщо порівнювати з українською системою освіти. ITPA відпові-дає нашому 9 - 11 класові чи технікуму. На жаль, з нашим атестатом про повну середню освіту (11 класів) вступити одразу до ВНЗ неможливо, тому я обрала навчання в ITPA, і тим самим ніби повернулась до школи. На щастя, мене взяли одразу на третій курс. Але для цього довелося скласти іспити з математики, німецької, англійської та італійської. А ще пройти співбесіду з ректором. Важко складати іспити не було, бо мені якраз попались предмети, які я добре знала.
В закладі, де я навчаюсь, освіта практично безкоштовна, через те що це державний “технікум”. То    му щороку кожен платить лише внесок у 105 євро. Стипендії, як такої, в ІТРА немає. Тільки одного разу я змогла отримати 400 євро за досягнення в навчанні. Ця сума видається тільки 1 раз за весь період навчання, а не щомісяця, як в Україні. Поки у мене не вистачає часу на роботу, але в майбутньому, коли я буду поступати до університету, то обов’язково її собі знайду”.

Підготувала Надія Бучнєва
Оформите подписку на журнал "Сучасна освіта".
Только так Вы не пропустите ни одного материала.
Возможно, самого важного для Вас.

07 122 2016ДОРОГІ АБІТУРІЄНТИ І ВИПУСКНИКИ ШКІЛ!

Вас вітає довідково-інформаційний портал
СУЧАСНА ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ!

Підпишіться у формі підписки (див. нижче), щоб завантажити безкоштовно журнал «Сучасна освіта», в якому навчальні заклади запрошують докладніше дізнатися про набір абітурієнтів і правилах прийому.

Журнал висилається безкоштовно на е-мейл в цифровому форматі.

БЕЗКОШТОВНА ПІДПИСКА
Безкоштовно підписуйтесь на журнал «Сучасна освіта». Ми обов'язково надішлемо посилання по виходу видання, щоб ви могли завантажити журнал і читати онлайн.
Ніякого спаму! Увага! Ми не зможемо доставити пошту на домени .ru!