s-osvita.com.ua ЖУРНАЛ «СУЧАСНА ОСВІТА» Статьи из журнала Высшее образование Рейтингове оцінювання як елемент системи моніторингу якості освіти в університеті


Шановні відвідувачі сайту!

Запрошуємо відвідати наш новий сайт OSVITA.IN.NET, де ви зможете ознайомитись з актуальними пропозиціями українських і закордонних університетів і не тільки ...

https://osvita.in.net

Рейтингове оцінювання як елемент системи моніторингу якості освіти в університеті

     24-26 лютого 2010 року у Київському Палацi дiтей та юнацтва вiдбулася ХIII Мiжнародна виставка навчальних закладiв «Сучасна освiта в Українi – 2010». Надзвичайно цiкавою була презентацiя Нацiонального унiверситету бiоресурсiв i природокористування України.
     Вiдомий в Українi методист, Заслужений викладач НАУУ, вiдмiнник освiти України, доцент Анатолiй Шостак провiв семiнар на тему: «Методика оцiнювання суб’єктiв дiяльностi ВНЗ I-IV рiвнiв акредитацiї з повним методично-програмним супроводом та ефективною системою морального i матерiального стимулювання». Семiнар викликав жвавий iнтерес, тому ми i звернулися безпосередньо до Анатолiя  Вiкторовича.

ЗАСЛУЖЕНИЙ ВИКЛАДАЧ НАУУ, ВIДМIННИК ОСВIТИ УКРАЇНИ, ДОЦЕНТКор. Розкажiть, будь ласка, коротко про Ваш унiверситет.

А.В. Якщо коротко – Нацiональний унiверситет бiоресурсiв i природокористування України (НУБiП України) за своїм статусом i концепцiєю дiяльностi є закладом до слiдницького типу, який прово дить освiтню, науково-дослiдницьку, науково-iнновацiйну, навчально-виробничу та iнформацiйно-консультацiйну дiяльнiсть, спрямовану на вирiшення сучасних проблем науки про життя i навколишнє природне середовище, використання, вiдтворення та збалансований розвиток бiоресурсiв наземних i водних екосистем, за провадження новiтнiх природоохоронних агро- i бiотехнологiй, технологiй вiдродження безпечностi та родючостi грунтiв, енергозберiгаючих агротехнологiй, екологiчного i правового менеджменту в сiльськiй мiсцевостi, здiйснення монiторингу та контролю за дотриманням стандартiв, якiстю i безпекою сiльськогосподарської продукцiї, продуктiв її переробки та довкiлля.
     Керує унiверситетом вже понад 25 рокiв Герой України, доктор бiологiчних наук, професор, академiк НАН України та НААНУ, лауреат Державної премiї України в галузi науки i технiки, заслужений дiяч науки i технiки України Дмитро Мельничук.

Кор. Скажiть, що спонукало Вас до створення методики?

А.В. Поява методики стала результатом вивчення досвiду провiдних унiверситетiв країни та свiту, було «перелопачено» гори лiтератури з питань оцiнки працi науково-педагогiчних працiвникiв i управлiння навчально-науковим процесом. Було опрацьовано безлiч нормативних i правових документiв, якi регламентують дiяльнiсть вищої освiти тощо. Першi варiанти методики пройшли апробацiю на власнiй кафедрi, – кафедрi експлуатацiї технiки та iнженерного менеджменту, – потiм на всiх кафедрах. Потiм ректором була затверджена в масштабах унiверситету моя методика, а мене, – вiдповiдним наказом, – призначили головою рейтингової комiсiї унiверситету. Згодом було опублiковано з цiєї тематики близько 60 робiт у наукових журналах, у тому числi зарубiжних; проведено десятки семiнарiв та конференцiй. Зокрема, у Києво-Могилянськiй академiї, Академiї оборони України, Київському нацiональному унiверситетi «КПI» та iнших.

Кор. Анатолiю Вiкторовичу, розкажiть детальнiше про створену Вами другу частину методики, про яку йшла мова на семiнарi.

А.В. Ректор унiверситету у 2007 роцi поставив чергове завдання: розробити методику, яка дозволила б  оцiнювати нашi структурнi пiдроздiли (кафедри, факультети, ННI) за показниками зовнiшнього тестування. Мною були розробленi первиннi документи для заповнення, а саме «рейтинг-карти», пiсля обробки яких можна було оцiнити дiяльнiсть структурних пiдроздiлiв за додатковими показниками. Для кожного структурного пiдроздiлу експертним шляхом були вибранi критерiї дiяльностi, найбiльш притаманнi тому чи iншому пiдроздiлу. Ви питаєте, звiдки були вибранi? Miнiстерство науки i освiти України (МОНУ) розробило «Показники дiяльностi за перелiком тематичних напрямiв, субнапрямiв» (86 показникiв), а Мiнiстерство аграрної полiтики України (МiнАПУ) розробило «Показники для визначення рейтингу напрямiв пiдготовки та вiдповiдних спецiальностей» (302 показники) та ще десятки Додаткiв до цих розробок. От за цими показниками МОНУ i МiнАПУ оцiнюють наш унiверситет, а ми, вiдповiдно, розробляємо за показниками двох Мiнiстерств власнi рейтинги для наших структурних пiдроздiлiв. Та плюс ще персонiфiкований рейтинг – маємо вже три рейтинги. Вважаю, це занадто. Спроба надати рiзну «вагу» кожному з трьох рейтингiв, щоб отримати «приведений», – малоприваблива: приведений рейтинг дає усереднену, розмиту картинку, не висвiтлюючинi слабкi, нi сильнi позицiї наших навчально-наукових iнститутiв (ННІ). І головне: навiщо нам три внутрiшньоунiверситетських рейтинги, обтяженi сотнями по казникiв i таблиць з Додаткiв? Бiль шостi науково-педагогiчних працiвникiв, котрi не обнiмають керiвних посад, складно розiбратись у цьму нагромадженнi. Тому хай мiнiстерськi форми йдуть «нагору» у якостi рiчних звiтiв. Потiм за цими показниками МiнАПУ i МОНУ проведуть за власною методикою рейтингування ВНЗ у масштабах галузi i всiєї країни. На рiвнi ж унiверситету вiд трьох рейтингiв так i «вiє» ручним управлiнням: пересiчнi виконавцi знов не знатимуть, якi манiпуляцiї здiйснюються за зачиненими дверима рейтингової комiсiї. А сила та ефект рейтингу залежать вiд чiткого усвiдомлення сутi кожним виконавцем i прозорого механiзму пiдрахунку. Тому ми повиннi закладати в рейтинг тi показники, якi мобiлiзують внутрiшнi резерви колективу i реально покращують якiсть всiх на прямiв нашої дiяльностi.
     Слiд обов’язково доповнювати змiст «рейтинг-карт» європейськими та мiжнародними критерiями оцiнювання. Останнє особливо важливо, тому що «потонувши» у звiтностi за безлiччю показникiв, можна формально зайняти високе мiсце на рiвнi галузi, але не факт, що це забезпечить популярнiсть, привабливiсть i престиж унiверситету в масштабах країни та за її межами. Адже вкрай важливою є ще думка «готової продукцiї», тобто випускникiв, роботодавцiв, незалежних експертiв.
      На їх запити i вимоги дає вiдповiдь щорiчний рейтинг ВНЗ «Компас». У цьому рейтингу приймають участь 234 ВНЗ, котрi готують по одному з таких напрямкiв, як «Бiзнес-економiка», «Архiтектура-будiвництво», «Право», «ІТ-технологiї», та iнженерно-технiчних спецiальностях, – iншi не оцiнювались. Цей рейтинг – єдиний в Українi, котрий спирається на свiтову практику. НУ БІ ПУ, на жаль, тут представлений частково, у «Компасi» не  оцiнювались такi спецiальностi, як «Ветеринарна медицина», «Агрономiя», «Технологiя виробництва i переробки продукцiї тваринництва», «Воднi бiоресурси та аквакультура», «Лiсове i садово-паркове господарство», «Деревооброблювальнi технологiї», «Харчовi технологiї», «Екологiя», «Екобiотехнологiя», «Геодезiя, картографiя та землеустрiй», «Селекцiя i генетика» i ще низка унiкальних актуальних спецiальностей. Втiм, наша методика буде працювати з будь-якими показниками: вона така ж проста i доступна, як i попередня, персонiфiкована. Адже очевидно, що не всi показники (здобутки) можна персонiфiкувати, наприклад, ресурси, площi, посадочнi мiсця тощо.
     Нами вже розробленi механiзм пiдрахунку i вiдповiдна програма. Результати оцiнювання унiверситету за цiєю ме тодикою були опублiкованi у газетi «За сiльськогосподарськi кадри» № 4 вiд 24 березня 2008 року та у журналi «Науковий вiсник НАУ» № 130 за 2008 р.
Практичнi заняття в НДГ Великоснiтинське проводить А.В. Шостак
Кор. Читачів «Сучасної освіти» цікавить, як конкретно спрацював механізм підрахунку рейтингу за результатами діяльності у 2009 році?

А.В. Результати рейтингу ННІ НУБіПУ за 2009 рік представлені у таблиці та для більшої наочності у вигляді гістограми:

Механізм підрахунку  поясню на прикладі Технічного ННІ. Бачимо, що приведений рейтинг ТННІ (КПРВД) дорівнює 1,50, відповідно, четверте місце. Цей рейтинг містить у собі три складові, кожній з яких надали «вагу» у відсотках(про що я вище розповідав):

  1. Внутрішньоуніверситетський (персоніфікований) рейтинг НПП ТННІ – 1,57 (73%);
  2. Рейтинг напрямів підготовки та спеціальностей за показниками МінАПУ – 1,60 (12%);
  3.  Рейтинг ТННІ за показниками МОНУ -1,09 (15%).

Отож, маємо:

  1.  1,57·0,73=1,14
  2.  1,60·0,12=0,19
  3.  1,09·0,15=1,16

Разом: 0,73+0,12+0,15=100% або 1,14+0,19+1,16=1,50

Хочу ще раз наголосити, що методика самоатестації за показниками внутрішньоуніверситетського (персоніфікованого) рейтингу та за показниками зовнішнього тестування – дуже зручна і корисна, особливо в умовах, коли згідно з наказом ректора №218 від 22.03.2010 р. необхідно розробити, впровадити і сертифікувати систему менеджменту якості в НУБіП України на основі вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2008.

Кор. I що, на сьогоднi система настiльки вiдлагоджена, що не iснує нiяких проблем?

А.В. Менi буває смiшно i гiрко, коли черговий «рейтинголог» чiпляє до моєї конструкцiї, яку я створював протягом десяти рокiв, свiй яскравий бантик i потiм каже, що вiн «удосконалив» методику. А що стосується проблем, вони є, причому штучнi, пов’язанi iз бажанням ручного управлiння на користь тих, хто має доступ до «кнопки».

Кор. Ви займаєтесь новими розробками?

А.В. Звичайно. Є чималi напрацювання, є повна пiдтримка керiвництва унiверситету, є творчi зв’язки з багатьма колегами. Ось буквально вчора почув iнформацiю вiд Мiнiстра освiти i науки України Дмитра Табачника, який сказав: «В Українi бiльше ВИШiв (термiнологiя мiнiстра) нiж у Нiмеччинi, Великiй Британiї, Польщi та Бельгiї разом узятих. У 2010 роцi немає достатньої кiлькостi випускникiв, щоб заповнити мiсця у вищiй школi. 380 тис. дітей закiнчують середню школу, а їх чекає 800 тис. мiсць у ВИШах, уявiть, на кожного випускника буде 2,5 студентських мiсця. Це говорить про те, що буде великий недобiр i будуть закривати не лише окремi факультети, напрямки, спецiальностi, кафедри…». Мiнiстр, правда, згу стив фарби, тому що не врахував минолорiчних випускникiв та випускникiв технiкумiв i коледжiв, яким ЗНО не потрiбне. Проте ситуацiя тривожна.
    Все це приводить до усвiдомлення необхiдностi використання сучасних технологiй управлiння вищим навчальним закладом i впровадження системи менеджменту якостi.
Доповiдь пiд час Круглого столу для ректорiв ВНЗ України    Iншими словами назрiла потреба впровадження i сертифiкацiї системи менеджменту унiверситету за вимогами мiжнародного стандарту ISO 9001:2008 – стандарту, який описує знання i розумiння споживачiв освiтянських послуг, їх вимог, а також забезпечення задоволення цих вимог. Стандарт вимагає, щоб виконувалася кожна застосована вимога i щоб всi процедури були задокументованi вiдповiдним чином. Це призводить до створення структури, що охоплює всю систему, ефективно зв’язує всi види дiяльностi i гарантує безперешкодне розповсюдження iнформацiї у ВНЗ.
     Пройшовши всi етапи впровадження та отримавши сертифiкат на систему менеджменту якостi, НУБiПУ створить добрий базис для свого подальшого розвитку. А випускники матимуть спецiальний вкладиш у дипломi, про те, що вони закiнчили ВНЗ, який вiдповiдає вимогам мiжнародних стандартiв, що значно пiдвищить їх конкурентноспроможнiсть не тiльки в Українi, але i за кордоном.

Кор. Чи є в Українi унiверситети, якi вже мають такий сертифiкат?

А.В. Наскiльки менi вiдомо, Приазовський державний технiчний унiверситет – єдиний ВНЗ, який пройшов сертифiкацiю за вимогами стандарту ISO 9001:2008. Отримали сертифiкати, але за бiльш раннiм стандартом ISO 9001:2000 Нацiональний авiацiйний унiверситет, унiверситет економiки i права «КРОК», Донецький державний iнститут кольорових металiв, Iнститут  пiслядипломної освiти керiвних кадрiв в м. Одесi, Iнститут iнвестицiйного менеджменту, Європейський унiверситет. Нинi ще кiлька провiдних ВНЗ України, у т. ч. НУБiПУ, докладають усiх зусиль, щоб пройти сертифiкацiю. У Росiї вже сертифiковано 26 унiверситетiв. Пару слiв про зарубiжжя. Нiмецькi унiверситети теж активно сертифiкуються, хоча у них дещо iнший пiдхiд: вони не вважають за доцiльне вкладати iнвестицiї у сертифiкацiю всього унiверситету, а тому сертифiкують окремi напрямки, факультети, кафедри. Незважаючи на хвилю сертифiкацiї, що охопила нiмецькi пiдприємства, деякi впливовi експерти зазначають, що стандарти ISO є недосконалими, критика надходить вiд виробникiв: стандарти зачiпають лише процеси, самi ж кiнцевi вироби залишаються без уваги i сертифiкат не дає гарантiї, що кiнцевий продукт дiйсно найвищого гатунку. Але ж Ви розумiєте, що на будь-якi соцiальнi проекти завжди знайдуться критики.

Кор. Скажiть, а який зв’язок мiж сертифiкацiєю i рейтинговою системою?

А.В. Чудове питання. Зв’язок прямий i безпосереднiй. Тому що роль рейтингової системи (внутрiшньоунiверситетського i зовнiшнього оцiнювання) при проходженнi процедури сертифiкацiї навiть важко переоцiнити. Система активiзує внутрiшнi резерви, стимулює i самоорганiзовує дiяльнiсть усiх суб’єктiв – а це саме те, що потрiбно на даному етапi. Тепер Ви розумiєте, чому я запропонував заголовок до нашого iнтерв’ю саме у такiй редакцiї «Рейтингове оцінювання як елемент системи моніторингу якості освіти в університеті».

Кор. Анатолiю Вiкторовичу, розкажiть трохи про себе.

А.В. Ну, це значно простiше нiж про унiверситет. Закiнчив школу, пра цював робiтником, три роки вiдслужив у спецвiйськах, майже десять рокiв пропрацював на виробництвi, з вiдзнакою закiнчив унiверситет. Виховав двох дiтей: сина Максима i доньку Ганну, якi закiнчили в Нiмеччинi престижний унiверситет за спецiальнiстю «Машинобудування». Там же отримали за прошення на роботу i працюють конструкторами.

Кор. А чому не в Українi?

А.В. Машинобудiвна галузь переживає скрутнi часи. Професiя конструктора в Українi не престижна i низькооплачувана, хоч надзвичайно складна, потребує максимальної самовiддачi i творчостi. Можливо, колись щось змiниться на краще i держава створить достойнi умови для таких фахiвцiв.

Анатолiй Шостак – великий шанувальник пiснi та пiсенної поезiї.Кор. Анатолiю Вiкторовичу, дякуємо за вiдверту, цiкаву розмову.

МЕТОДИКА

     Як вiдомо, все пiзнається у порiвняннi: вiдношеннi того, що маємо, до того, що необхiдно або бажано мати (нормативу). Числовим визначником такого вiдношення є коефiцiєнт.
    Тому i суть методики зводиться до визначення коефiцiєнтiв, що найбiльш повно характеризує навчально-науково-виховний процес i його суб’єктiв. У нас є багато керiвникiв, якi працюють на 1,5 посадового окладу. Це внутрiшньоунiверситетськi сумiсники. Тут: 0,5 – це частка по садового окладу по кафедрi, i 1,00 – це повний посадовий оклад керiвника вiдповiдного рiвня. Вiзьмемо, для прикладу, посаду декана, який, як правило, працює на 1,5 по садових оклади. Усi показники його дiяльностi i на кафедрi, i в деканатi знаходять своє мiсце у перелiку видiв дiяльностi рейтингової системи. Ще й плюс деякий адмiнресурс, i солiднi представницькi функцiї на всiх рiвнях тощо.

1. Питання, яке менi задають десятки професорiв i доцентiв, що працюють на 1,00 чи 0,5 оклади: декан  отримує свої за служенi 1,5 посадових оклади, але чому норматив у нього 0,5? Ви ж розумiєте, професору (доценту), який працює на один повний посадовий оклад, щоб набрати К >= 1,00 треба виконати робiт, еквiвалентом яких є норматив 1548 год./рiк. «Норматив» у декана, чомусь, 1548/2 = 774 год./рiк (?!) Але ж якщо зарплата 1,5, то i норматив повинен бути 1,5, тобто 2322 год./рiк! Тому вiн спокiйно набирає коефiцiєнт 3,00; 4,00 i бiльше.
Це ж стосується директорiв ННI, НДI, проректорiв тощо.

2. Норма – це науково обгрунтована – з урахуванням фiзiологiчних i розумових можливостей – кiлькiсть роботи з вiдповiдною якiстю за одиницю часу. Якщо «норма» виконується на 500, 700, 1000 % – треба тодi щось робити з цiєю «нормою». У даному випадку робити нiчого не треба: маєш 1,5 посадових оклади, отож i норматив повинен бути 1,5. I що цiкаво, постраждалих не буде: у кого був пiдсумковий коефiцiєнт, наприклад, 5,00 – матиме 2,5. Хiба це мало? Але ж хоч цифра правдоподiбна.

3. Недопустимо захаращувати «Положення» не стандартними видами робiт, якi властивi поодиноким виконавцям. Це можуть бути i якiсь важливi, окремi доручення ректора, директора тощо. Неможливо створити таке «Положення», яке б врахувало всi ситуацiї. Коли я був головою рейтингової комiсiї, всi види робiт, якi не квалiфiкувалися основними п’ятьма, були винесенi у спецiально створений «шостий роздiл». Треба вiдновити цей роздiл, його прибрали пiд непереконливим приводом, буцiмто туди «складують все, що треба i не треба». А навiщо тодi голови рейтингових комiсiй iнститутiв, вони ж – директори, зрештою, рейтингова комiсiя унiверситету? Вони не повиннi пропустити зайве.

4. Мiсце, яке зайняв той чи iнший ННI за пiдсумками рейтингу доцiльно визначати за сумою мiсць по видах дiяльностi, адже питома вага кожного виду дiяльностi у структурi рiчного бюджету часу рiзна. Це унеможливить отримати високий рейтинг, маючи нульовi або незначнi показники з одного або двох видiв дiяльностi. З моєї точки зору, це бiльш об’єктивний пiдрахунок, вiн добре апробований i застосовується у спортивному багатоборствi.

 5. З’явились випадки, коли норма часу на окремi види робiт перевищує весь рiчний бюджет часу на цей вид робiт. Якщо на наукову роботу видiлено 200 год./рiк (норму 1548 год./рiк нiяк не розiрвеш), то окрема наукова робота не повинна оцiнюватись бiльш, нiж 200 год. Розумiєте, частина не може бути бiльшою вiд цiлого! Це аксiома методики. I це не значить, що професор в сумi, виконуючи рiзнi види наукових робiт, не може набрати 300, 400 чи 700 год. Будь ласка! Спiрною є, наприклад, редакцiя п. 6 роздiлу «Наукова робота»: захист докторської дисертацiї (за фактом захисту) – 1000 год. Написано з благородною метою: пiдтримати, стимулювати написання докторських дисертацiй. Але ж буквально усi сприймають це так: що, для написання докторської потрiбно 1000 годин? Адже за 1000 год. нiхто нiколи навiть кандидатської не написав, хiба що оформив, якщо готова. Невже не зрозумiло, години на докторську дисертацiю i без цього вже записанi в рейтинг протягом її написання, адже матерiали дисертацiї трансформувались у статтi, методичнi розробки, посiбники, монографiї, доповiдi на наукових конференцiях, тощо. Як правило, все це в рамках однiєї i тiєї ж спецiальностi. Це i є, по сутi, «розшита» дисертацiйна робота. А цифра 1000 – дисонує, входить у протирiччя з концепцiєю методики. Яка пропозицiя? Дуже проста, викласти цей пункт у наступнiй редакцiї: «За отримання диплома доктора наук (у рiк отримання) – 200 год., кандидата наук, вiдповiдно, 150 год.» I все. У крайньому випадку пропоную «соломонове рiшення»: записати у «Положення», що за цю роботу автоматично додається Кдод = 0,65. Це будуть, по-сутi, тi самi (0,65 х 1548 год.) 1000 год., але хоч зовнi це не порушуватиме концепцiю методики.

6. Варто оцiнювати кожне наукове видання i кожного вченого, виходячи з кiлькiсного значення iмпакт- фактору (iндексу цитування) – критерiю, започаткованого достатньо давно у захiдному науковому просторi. Iмпакт-фактор (показник впливу журналу) розраховується як вiдношення числа посилань, що одержав журнал у поточному роцi на статтi, опублiкованi у цьому журналi в попереднi два роки, до числа статей, опублiкованих у цьому ж журналi за цi ж два попереднi роки. Таким чином, iмпакт-фактор є мiрою, що визначає частоту, з якою цитується середньоцитована стаття журналу. Ми ввели у «Положення» публiкацiю статей у журналах, що мають мiжнародний iндекс цитування. Але ж для окремого вченого важливо, скiльки посилань на його статтю зробили у iнших наукових виданнях iншi автори. Для цього слiд ввести iндекс цитувань (кiлькiсть посилань) для окремого виконавця. Наприклад, професор Iванченко цитує статтю Петренка i якщо у текстi Iванченка буде хоча б одне посилання на Петренка i автор Петренко, таким чином, виноситься у автора Iванченка у пристатейний список лiтератури або фiгурує у посторiнковiй виносцi, то у такому разi вчений Петренко отримує власний iндекс цитування i може прозвiтувати з цим iндексом як з окремим видом наукової дiяльнос тi. Зокрема, у 2009 роцi в Iнтернетi я знайшов 15 посилань рiзних авторiв на власнi роботи. Чому їх не записати у рейтинг? Адже є такi роботи, якi можуть бути опублiкованi у журналi навiть з мiжнародним iндексом цитування, але на них нiхто нiколи не посилався… Взагалi це тема окремої розмови, тому що в Українi реєстр журналiв з мiжнародним iндексом цитування ще лише формується.

7. Кафедри, що займають першi мiсця, слiд вiдзначати вимпелами, грамотами, можливо комп’ютерами. Взагалi, у такiй делiкатнiй справi, як рейтинг, не iснує несуттєвих дрiбниць, бувають зайвi доповнення. Давно вiдомо, що диявол криється в дрiбницях.

 

 

 

 

 

МЕТОДИКА І ТЕХНОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ (ВИЗНАЧЕННЯ РЕЙТИНГУ) СУБ’ЄКТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ВНЗ І-IV РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ З ПОВНИМ МЕТОДИЧНО-ПРОГРАМНИМ СУПРОВОДОМ ТА ЕФЕКТИВНОЮ СИСТЕМОЮ МОРАЛЬНОГО І МАТЕРІАЛЬНОГО СТИМУЛЮВАННЯ

АВТОР: доцент Шостак А.В.

СУТЬ РОЗРОБКИ

Гуманітарна природа навчально-виховної і науково-інноваційної діяльності важко піддається формалізації. Розроблена і впроваджена система оцінювання такої діяльності є потужною складовою мотиваційного менеджменту. При цьому з’являється можливість:

• керівникові отримати безпосередній зв’язок з кожним виконавцем;

• науково-педагогічному працівникові вести чіткий облік власноруч виконаної роботи;

• здійснювати аналіз, самоаналіз, корекцію і самокорекцію;

• проводити самоатестацію ВНЗ за показниками зовнішнього тестування та здійснювати
  превентивне
усунення вузьких місць у діяльності університету;

• здійснювати диференційований підхід у оплаті праці, усунути емоційну складову та
  зрівнялівку.


    Методика служить ефективним інструментом
при розробці системи менеджменту якості на основі вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2008.

    Програма для розрахунку рейтингу працює у середовищі MS Excel-97/2003, містить у своєму складі необхідні компоненти для обліку показників діяльності усіх суб’єктів у структурі вищого навчального закладу та самоатестації за показниками зовнішнього оцінювання.

ПРОПОНУЄМО

керівникам вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації з метою оптимізації всіх видів діяльності.

ЗАБЕЗПЕЧУЄМО

iнформаційно-консультативні послуги та супровід програмного продукту.


Контактний телефон: (044) 527-88-83; 0675980178

E-mail: rectorat@nauu.kiev.ua

 

 

07 122 2016ДОРОГІ АБІТУРІЄНТИ І ВИПУСКНИКИ ШКІЛ!

Вас вітає довідково-інформаційний портал
СУЧАСНА ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ!

Підпишіться у формі підписки (див. нижче), щоб завантажити безкоштовно журнал «Сучасна освіта», в якому навчальні заклади запрошують докладніше дізнатися про набір абітурієнтів і правилах прийому.

Журнал висилається безкоштовно на е-мейл в цифровому форматі.

Ніякого спаму! Увага! Ми не зможемо доставити пошту на домени .ru!