s-osvita.com.ua ЖУРНАЛ «СУЧАСНА ОСВІТА» Статьи из журнала Гость номера Майбутнє науки - в руках молоді

Майбутнє науки - в руках молоді

Років п'ять тому була у мене думка вступати до аспірантури. Певний час жила вона у мене в голові та згодом була забута. Аж раптом знов прокинулася. От і вирішив я дізнатися, чи багато в Україні науковців - моїх однолітків.

Взявся за Інтернет, продивився сайти Національної академії наук та провідних вишів Києва та був вражений кількістю фото молодих вчених - звичайних українських хлопців та дівчат!
З одним із них мені навіть вдалося поспілкуватися.
Це - професор Павло Олегович Касьянов, який захистив дисертацію у 28 років та став наймолодшим доктором фізико-математичних наук в Україні. Сьогодні він очолює відділ системної математики Навчально-наукового комплексу "Інститут прикладного системного аналізу" Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України, який діє в структурі Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Сам за себе говорить ще й той факт, що наукова діяльність Павла Олеговича проходить під керівництвом відомого вченого - професора, доктора технічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка НАНУ, ректора НТУУ "КПІ" Михайла Захаровича Згуровського.

- Павло Олегович, яка спрямованість Вашої наукової діяльності?
- Я продовжую роботи, які започаткував мій науковий керівник (нині покійний), професор Мельник Валерій Сергійович. Щодо наукових інтересів - то вони стосуються нелінійного аналізу математичних моделей геофізичних процесів і полів, диференціально-операторних рівнянь та включень у нескінченновимірних просторах, якісного аналізу нелінійних граничних задач.

- Ви - випускник КНУ ім. Шевченка. Що під час навчання вплинуло на вибір  такого складного вузькоспеціалізованого наукового напрямку?
- Математикою я цікавлюсь давно. Після вступу до університету я відвідував математичні гуртки для студентів, брав участь в математичних олімпіадах. Так сталося, що мені сподобалось розв'язувати задачі з теорії диференційних рівнянь. У мене був молодий викладач-ентузіаст з неабияким педагогічним талантом Олексій Володимирович Капустян (зараз він вже доктор наук), напевно, саме робота з ним вплинула на вибір напрямку моєї наукової діяльності.

- За даними Державної служби статистики України середній вік чоловіків-докторів наук становить 62 роки. В чому Ваш секрет? Як вдалося сягнути наукових висот в такому молодому віці?
- Всерйоз наукою я зайнявся на третьому курсі. Далі були магістерська робота (2005 рік), кандидатська (2006 рік) та докторська (2011 рік) дисертації. Звісно, не все давалося просто, деякі математичні проблеми я намагався розв'язати протягом кількох років, деякі не вирішені й досі. Але запорука мого успіху в тому, що я не ставлю глобальних цілей як науковець. Я визначаю собі конкретні задачі і наполегливо намагаюся їх розв'язати.

- Отже, ключ до успіху - наполегливість? Імовірно, старанна праця забирає багато часу, чим ще доводиться жертвувати для досягнення якісних результатів?
- Я сам обирав свій шлях у житті і вибрав той, що мені до душі. Я не вважаю, що жертвую чимось. Дійсно, моя робота - це більша частина мого життя, і мені це подобається.

- Які труднощі зустріли Ви на своєму шляху і що допомогло їх подолати?
- Я постійно працюю. Часом це дає бажаний результат, часом - ні. Ніби то і проблеми немає, але робота не йде. В таких випадках я просто не допускаю, щоб опускалися руки. Переконаний, віра в себе допомагає перемагати. А ще - бажання діяти.
Я одружився на першому курсі аспірантури. На другому курсі (як раз в день подання моєї кандидатської дисертації), у мене народився старший син, а згодом і молодший. Можу сказати, що необхідність годувати дітей, забезпечувати сім'ю вкупі з бажанням займатися улюбленою справою стали для мене неабияким стимулом на шляху до успіху.

- Чи допомагала Вам держава під час навчання та подальшої наукової роботи? Чи допомагає держава студентам і науковцям зараз?
-  Авжеж. Я, як і інші студенти-бюджетники, отримував стипендію та навіть був у 2004 році лауреатом премії НАН України. Подібні премії отримував і пізніше. До речі, у 2013 році, я став стипендіатом іменної стипендії Верховної Ради України.
Що ж стосується сьогодення... Аспіранти денної форми навчання отримують стипендію, яка, може, й невелика, але вища за ту, яку отримував я свого часу. Іногороднім надаються гуртожитки. Крім того, наприклад, мої аспіранти працюють за сумісництвом в моєму ж відділі і на додачу до стипендії отримують ще й заробітну платню. Також, як я вже казав, є гранти, премії, стипендії для підтримки наукових досліджень талановитих молодих вчених.
Думаю, держава дійсно підтримує тих, хто працює, вірю, що так буде й надалі. Хочу побажати всім міцного здоров'я і щастя, творчої наснаги та сміливості в наукових пошуках!

Спілкувався Валерій Бронських

07 122 2016ДОРОГІ АБІТУРІЄНТИ І ВИПУСКНИКИ ШКІЛ!

Вас вітає довідково-інформаційний портал
СУЧАСНА ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ!

Підпишіться у формі підписки (див. нижче), щоб завантажити безкоштовно журнал «Сучасна освіта», в якому навчальні заклади запрошують докладніше дізнатися про набір абітурієнтів і правилах прийому.

Журнал висилається безкоштовно на е-мейл в цифровому форматі.

БЕЗКОШТОВНА ПІДПИСКА

Безкоштовно підписуйтесь на журнал «Сучасна освіта». Ми обов'язково надішлемо посилання по виходу видання, щоб ви могли завантажити журнал і читати онлайн.
Ніякого спаму! Увага! Ми не зможемо доставити пошту на домени .ru!