s-osvita.com.ua ЖУРНАЛ «СУЧАСНА ОСВІТА» Статьи из журнала Знакомьтесь - профессия! Еколог – професія завтрашнього дня

Особистий досвід: «Зірки схожі на людей: є одинаки, є ті, що живуть парами»

журнал «Сучасна освіта» №12, 2015 рік

Астрофізик Алекс Головін - людина рідкісної професії, наш земляк, народився в м. Бердянську, навчався в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Відповідаючи на запитання журналістів, розповів про особливості роботи астрофізиків, про розвиток астрономії в Україні і в світі, про сучасні астрономічні відкриття і про багато іншого. Впевнені, що його розповідь буде цікавою всім, хто хоче присвятити своє життя вивченню зірок.

- Астрофізик - досить рідкісна професія. Чому вибрав саме цю роботу?

- Не просто рідкісна. Це найрідкісніша професія на даний момент. Зібрані з усього світу астрофізики склали б населення маленького села. Інтерес до астрономії з'явився ще в дитинстві. Коли мені було років п'ять-шість, мій дідусь подарував книгу про Всесвіт для дітей. Вже в свідомому віці з'являлися й інші інтереси, але, на відміну від астрономії, вони так і не стали професією. Приваблювала можливість роботи з потужною сучасною технікою, подобався спосіб життя астрономів-спостерігачів. Вони часто працюють в горах під зоряним небом далеко від людей. Комбінація всіх цих факторів дала зрозуміти, що астрономія - саме те, що мені потрібно.

- Чи існують в Україні перспективи зробити яке-небудь важливе відкриття?

- Існують. Завдяки тому, що є ентузіасти, які згодні робити якісну роботу за невисоку оплату. Відкриття відбуваються, хороші наукові результати регулярно досягаються. Питання в їх кількості. Наприклад, якщо взяти Іспанію, переживає кризу: в день там отримують стільки результатів, скільки у нас за півроку. Навіть незважаючи на те, що у порівнянні з іншими європейськими країнами Іспанія вважається бідною, фінансування там краще і можливостей більше.

- Які найчастіше питання ставлять люди, дізнавшись, що ти астрофізик?

- Найчастіше плутають астрономів з астрологами. Запитують, чи бачив НЛО. Стикаюся з тим, що люди не знають, чим літо відрізняється від зими і чому відбувається зміна сезонів року (думають, що влітку Земля ближче до Сонця, і тому тепліше). Деякі насилу уявляють, як влаштований космос, Сонячна система. Про це рідко замислюються. Мало хто просто так піднімає голову вгору, щоб подивитися на небо, - дивиться під ноги, щоб не перечепитися і не впасти на ходу.

- До речі, про НЛО. Ти віриш в життя за межами Землі?

- Чому б і ні? Логічно, що десь може щось існувати. Але поки ми цього напевно не знаємо. Здається, що це просте питання, але відповісти на нього дуже складно. Якщо ми знайдемо планету, де є цвіль, чи будемо ми вважати, що знайшли позаземне життя? А з розумним життям ще складніше. Якийсь час розумною цивілізацією вважалася та, яка вміє приймати і відправляти сигнали. Виходить, що до кінця XIX століття всі були нерозумними. Також можуть бути живі організми, які не вміють спілкуватися або спілкуються інакше, ніж ми. Чи будемо ми вважати їх розумними? Потрібно дати чітку відповідь на питання, що таке життя. І тоді ми будемо знати, як його шукати. Наприклад, раніше вважалося, що для життя необхідна вода. Тому шукали планети, де вона є. Потім це визначення зазнало критики, тому що навіть на Землі є організми, що живуть без води. На даний момент вважається, що висока ймовірність знайти життя на екзопланетах (вони обертаються навколо інших зірок), схожих на Землю. Там повинно бути не надто тепло, але й не надто холодно, щоб вода перебувала в рідкому стані. І екзопланети вже знайдені: зараз їх відомо більше тисячі. А першу таку планету відкрили відносно недавно - в 1995 році. Величезний стрибок за такий короткий проміжок часу.

- По рідному бердянському небу не скучаєш?

- Там, де я зараз перебуваю, у Німеччині, небо таке ж - одна широта. Я бачу ті ж зірки, тільки з різницею в годину. Робота астрофізика хороша тим, що вона може виконуватися де завгодно. Головне - наявність ноутбука та Інтернету. Проводити спостереження за зірками дуже нелегко. Телескопи знаходяться на великій висоті (близько 3000-4000 метрів над рівнем моря і вище). Якщо працювати з ними безпосередньо (не через Інтернет), потрібен час на адаптацію до умов роботи на великій висоті. Та й перельоти дорогі: найбільші обсерваторії знаходяться в Чилі і на Канарах.

- Ти був у них?

- Так, на Канарах. Був на висоті 2400 метрів над рівнем моря. Зовсім інше життя. Відкриваєш вікно, а звідти вид, як з літака. Кругом небо: внизу - небо з хмарами, вгорі - із зірками. Це було на Різдво, найвражаючий в житті момент! Але взагалі відправити співробітника обсерваторії на спостереження - дороге задоволення. І витрати не лише фінансові, а й тимчасові. Для двох днів спостережень можна витратити два тижні. Тому зараз астрофізики користуються автоматично керованими телескопами. Доступ до них здійснюється так само, як і до електронної пошти - логін, пароль. Сидиш де-небудь в кафе, скажімо, у Німеччині та спостерігаєш за небом над Австралією. Це набагато простіше, дешевше і ефективніше.

- За якими саме процесами ти спостерігаєш? Що такого важливого для науки потрібно побачити на зоряному небі?

- Об'єкти спостережень астрофізиків залежать від спеціалізації. Я займаюся спектроскопією (визначення хімічного складу і фізичних параметрів) і фотометрією (визначення яскравості) зірок. Ми досліджуємо вибухи і спалахи на поверхнях зірок – будь-які катаклізмічні процеси. Що нам це дає? Ми набираємо статистику. Зірки для нас - як мишки в лабораторіях. Щоб дослідити якусь хворобу, потрібна не одна миша, а кілька сотень. Також і з зірками: щоб вивчити детальніше наше Сонце, потрібно знайти схожі і простежити, як на них відбуваються спалахи. Це потрібно, оскільки ми залежимо від нашого Сонця.

- Астрофізики працюють з тим, що не можна побачити зблизька і помацати. Чи не виникає почуття незадоволеності від роботи?

- Є такий фактор. Компенсація - доступ до особливих фізичних умов, які неможливо створити ні в одній лабораторії на Землі. Наприклад, дуже сильні магнітні поля, високі температури поверхні зірок і так далі. На Землі не вийде дослідити, наприклад, властивості плазми за таких умов.

- Чи не набридає дивитися на зірки? Здається, що весь час одне і те ж...

- Якщо одні зірки набриднуть - є інші. Галактика велика. Спостереження - найприємніше з усього робочого процесу. Чим більше спостерігаєш за зірками, тим більше розумієш, що зірки схожі на людей: є одинаки, є ті, що живуть парами. Є й «канібали» - зірки, які «пожирають» речовини інших зірок, що обертаються навколо них.

- Що собою являє звичайний робочий день астрофізика?

- Все залежить від роботи. Якщо ведеться спостереження, то працюю ночами, іноді по 14 годин підряд. Якщо обробляємо результати - графік вже інший.

- Ти багато подорожував світом. У яких країнах довелося працювати?

- Працюючи в київській обсерваторії, я брав участь у проектах Мадридського університету в Іспанії (звідти я їздив у Ла Пальму на Канари, де ми вели спостереження). Їздив до Шотландії, Хорватії, Вірменії. Був на конференції в Японії. Дуже сподобалося, ніби на Марсі побував! Канари і Японія вразили найбільше.

Розмову вела Наталія Тонких
Джерело: http://www.pro.berdyansk.biz


Довідка

Астрофізик - вчений, що описує Всесвіт і властивості небесних об'єктів - зірок і галактик.
Місце роботи: велику частину часу астрофізики проводять в обсерваторіях.

Обов'язки:
ключова мета в діяльності астрофізика - оновлення бази знань про світ, Всесвіт, походження різних процесів. Для цього вченим більшу частину часу необхідно спостерігати за небом за допомогою надточної збільшувальної техніки. Розробка рекомендацій щодо поліпшення цієї техніки - також на плечах астрономів.
Фахівці діляться на теоретиків і практиків. Перші найчастіше звертаються до архівних даних, аналізують їх і роблять висновки. Практики самостійно отримують дані, які доводять або спростовують теорію.

Важливі якості:
у професії астрофізика важливі такі якості, як: посидючість, спостережливість, аналітичний розум і уважність.

Навчання: для роботи астрофізиком необхідно мати вищу освіту за спеціальністю «Астрономія», яку можна отримати на фізичних та механіко-математичних факультетах провідних університетів країни:
Львівський національний університет імені Івана Франка;
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
• Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
• Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова;
• Одеський національний університет імені І.І. Мечникова.

07 122 2016ДОРОГІ АБІТУРІЄНТИ І ВИПУСКНИКИ ШКІЛ!

Вас вітає довідково-інформаційний портал
СУЧАСНА ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ!

Підпишіться у формі підписки (див. нижче), щоб завантажити безкоштовно журнал «Сучасна освіта», в якому навчальні заклади запрошують докладніше дізнатися про набір абітурієнтів і правилах прийому.

Журнал висилається безкоштовно на е-мейл в цифровому форматі.

Ніякого спаму! Увага! Ми не зможемо доставити пошту на домени .ru!