s-osvita.com.ua ЖУРНАЛ «СУЧАСНА ОСВІТА» Статьи из журнала Летопись «Первым делом, первым делом - самолеты...»

Перлина Буковини, або навчання у палацах

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковичажурнал "Сучасна освіта" №6, 2009

Знайомство з Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича у більшості чернівчан розпочинається не зі спекотної пори вступу до вищих навчальних закладів, а з того часу, коли вони вперше побували на весіллі. Так-так, не дивуйтеся, адже на території університету знаходиться старовинна дивної краси церква, де бажають обвінчатися усі молодята міста. Та не тільки цим славиться ВНЗ, величезної популярності набув він разом зі своїм успішним випускником - Арсенієм Яценюком, котрий зробив йому неабияку рекламу.

Хто ж з батьків не захоче відправити свою дитину на навчання до вузу, де гриз граніт науки наймолодший за всю історію нашої держави спікер? Також особливо вражає й один із факультетів - філософсько-теологічний, такого не знайдеш в ЖОДНОМУ іншому закладі. І це не дивно, адже історію свою університет розпочинає саме з богослов’я...

Через терни до ... заснування
Буковина завжди славилася своєю вдачею. І хоча цьому краю довелося пережити багато на своєму віку: окупації, постійну зміну влади, населення його ніколи не здавалося і самостійно вирішувало усі питання. Тож ідея заснування університету також належить виключно народові. Саме прості  мешканці  написали петицію до свого генерал-губернатора відкрити в місті хоча б Духовну (теологічну)  семінарію, для просвіти власних дітей. Голова довго не сперечався, передав документ австрійській владі, котра невдовзі дала свій дозвіл на початок цієї благородної справи, йшов 1827 рік... Тільки уявіть собі, потрібно було майже 50 років, щоб семінарія перетворилася на університет. Адже лишень у 1866 році почалися підготовчі роботи до заснування теологічного факультету майбутнього університету імені Франца-Йосифа: було розроблено проект статуту закладу. За основу було взято кращі зразки із Зальцбурга, Оломоуца та Російської духовної академії. Здавалося б, тільки розв’язали одну задачу - одразу постає й інша: потрібна юридична академія. Тому депутат краю доктор Костянтин Томащук висуває ідею заснування єдиного центру освіти, котрий об’єднував би найрізноманітніші факультети. Його пропозицію прийняли на ура. І ось нарешті - 31 березня 1875 року указом австрійського імператора Франца-Йосифа було засновано Чернівецький університет, у тому числі й богословський греко-православний факультет - єдиний православний факультет в Австрійській імперії. Буковинський сейм прийняв рішення передати крайову бібліотеку університету, а також фінансувати будівництво університету в сумі 50 тис. флоринтів з крайових коштів. Общинна рада міста передала також 50 тис. флоринтів на будівництво університету. Святкування з нагоди відкриття тривали протягом двох днів 4 та 5 жовтня. Першого дня була офіційна частина, з виступами високопосадовців та поважними гостями з усієї Європи. Друга ж частина належала студентам - веселий концерт з танцями та піснями, де вперше пролунав гімн університету, а також найбажаніше дійство для всіх горожан - факельний похід, котрий залив яскравими вогнями усі невеличкі вулички Чернівців.

Важкі трудові будні
Першим ректором університету став його ідейний натхненник - Костянтин Томащук. За панування австрійської влади на Буковині тут було всього-на-всього 3 факультети: православної теології, правничий та філософський, де здобували освіту лише 208 студентів (зараз така кількість учнів зустрічається лише у приватних школах, а якщо вже говорити про ВНЗ - то, мабуть, саме ця ситуація була б ідеальна для впровадження болонської системи), з яких мали українське коріння  41 особа, всі інші - євреї та німці.
Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 році і прилучення Північної Буковини до Румунського королівства університет до 1940 року вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1918 - 40 pоках університет було румунізовано, скасовано українські кафедри, а українських професорів звільнено. Філософський факультет поділено на два: філософсько-літературний і природознавчий. Довголітнім ректором університету  за румунського часу був українофоб Й. Ністор. У 1940 році після возз’єднання Північної Буковини з Україною університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання та поділено на 7 факультетів, а з 1955 - на 11: історичний, філософський, іноземних мов, географічний, біологічний, хімічний, фізичний, математичний, економічний, технічний і заочний; теологічний факультет ліквідовано. Запроваджене заочне й вечірнє навчання та аспірантуру. У 1976 - 77 роках було близько 10 000 студентів(!!!) та близько 500 викладачів, у тому числі 26 професорів і докторів наук, близько 290 доцентів і кандидатів наук.

Там, де ховається мудрість науки
Головний будинок університету міститься в колишній резиденції буковинського митрополита. Інакше як палацами і не назвеш складаючий ансамбль митрополичий корпус, будівлю семінарії та так званий “ будинок для гостей”. Всі вони багато декоровані: різноманітні башти та шпилі, куполи та фігурні карнизи, чудові багатоступеневі фронтони та орнаментовані кольоровою черепицею дахи. А по центру семінарського корпусу гармонійно вписано величний храм в візантійському стилі. Цікаво, що церква з’єднана з лівим та правим крилом семінарської будівлі двоповерховими переходами, які дають можливість потрапити в неї просто з навчальних приміщень. Будинок для гостей можна пізнати по високій багатоярусній башті з годинником, що завершується куполом, схожим на шапку Мономаха. Парк перед митрополичим корпусом створювався одночасно з основними будівлями резиденції. І хоча з того часу більша частина насаджень змінилася, та його вільне ландшафтне планування все-таки збереглося. По центру зроблено став з романтичним гротом. А перед головним фасадом корпусу - бронзовий бюст Йозефа Главки з фонтанами по боках. Мармуровий зал митрополичого корпусу прикрашено різними породами мармуру, щедро декоровано багатими розписами та різною дерев’яною стелею в традиці-йному буковинському стилі. Окрім цього дійсно архітектурного чуда України Чернівецький національний університет має ще 14 корпусів, а також унікальну бібліотеку, ботанічний сад, сейсмічну та метеорологічну станції та 4 музеї (зоологічний, ботанічний, геологічний та музей історії університету).

Унікальні надбання
На окрему увагу заслуговує Наукова бібліотека університету, котра на сьогодні нараховує 11 розділів. Свою історію книгозбірня розпочала в 1852 році як Крайова бібліотека, перша публічна бібліотека на Буковині, від 1875 року - університетська бібліотека. Загальний фонд її нараховує близько 2,6 млн. примірників. У фонді рідкісних та цінних видань зберігається біля 70 тис. примірників: інкунабули (книги, видані в Європі від початку книгодрукування і до 1 січня 1501 року, видання цього періоду є вкрай рідкісними, оскільки їх наклад був в межах 100-300 примірників), палеотипи (стародавні книги 16 ст., що їх друкували з набірних форм), вітчизняні та іноземні стародруки, особисті архіви. Найцінніша книга датується XIII ст. Вона написана на пергаменті латинською мовою. У цьому фонді зберігаються також книги Марії-Луізи, дружини Наполеона I, цісаря Франца Йосифа I, професора університету С. Смаль-Стоцького.
Майже ровесником вишу є його славнозвісний ботанічний сад, заснований у 1877 році - один із найстаріших ботанічних садів України. Його історія тісно пов’язана з історією Буковини. Заснований Сад магістратом  Чернівців за часів Австро-Угорщини, коли Буковина входила до складу імперії на правах герцогства. Будівництво Саду тривало цілих 11(!!!) років. Його першим директором був австрієць за походженням професор Едуард Тангль. Основна увага зосереджувалась на створенні колекцій популярних на той час північноамериканських видів дерев та кущів, саджанці яких завозились з Австрії із Мускауерського розсадника і розміщувались за родовими комплексами на площі у 3,5 га. В 1918 році Буковина перейшла до складу боярської Румунії і Сад підпорядковується інституту ботаніки. Саме в цей період розпочинається робота по вивченню та систематизації флори краю, створенню гербарію та колекцій аборигенних видів. З приєднанням Буковини до України сад переходить у розпорядження Чернівецького державного університету. Основним напрямком його діяльності стає інтродукція і акліматизація рослин. Видаються перші друковані списки насіння.  У 1963 році Ботанічний сад було оголошено пам’яткою природи республіканського значення, а в 1969 він здобуває статус наукового закладу. У 1992 році затверджений як заповідний об’єкт загальнодержавного значення.

Замість епілогу
Що не кажіть, а студентам Чернівецького Університету можна лише позаздрити: адже їхня Альма-матер - це не просто престижний ВНЗ, що готує кадри з різних спеціальностей, а й чудова в архітектурному плані будівля. Хто б не побував в Чернівцях, його обов’язково приведуть на Коцюбинського, 2 - адже без цього шедевру архітектури уявити місто неможливо. “Суворість фортечно-зубчастих стін у дивовижному поєднанні з вишуканою легкістю та ажурністю кованих ґрат...”- так описує резиденцію путівник по місту. І хоча за всю свою багатолітню історію університет часто змінював свої назви (імені Франца Йосифа, Universitatea Regele Carol I din Cernauti  і Чернівецький Державний Університет після ), його вигляд завжди залишався незмінним.

Автор Анастасія Медведчук
 

Оформите подписку на журнал "Сучасна освіта".

Только так Вы не пропустите ни одного материала. Возможно, самого важного для Вас.
 

 

07 122 2016ДОРОГІ АБІТУРІЄНТИ І ВИПУСКНИКИ ШКІЛ!

Вас вітає довідково-інформаційний портал
СУЧАСНА ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ!

Підпишіться у формі підписки (див. нижче), щоб завантажити безкоштовно журнал «Сучасна освіта», в якому навчальні заклади запрошують докладніше дізнатися про набір абітурієнтів і правилах прийому.

Журнал висилається безкоштовно на е-мейл в цифровому форматі.

Ніякого спаму! Увага! Ми не зможемо доставити пошту на домени .ru!