Гоголівському університету - 205

Журнал «Сучасна освіта» №12(74) 2010

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя - один із найстаріших вищих навчальних закладів України. Його історія сягає початку ХІХ ст., коли з ініціативи графа Іллі Андрійовича Безбородька 29 липня 1805 р. царем Олександром І був підписаний указ про заснування у Ніжині Гімназії вищих наук князя Безбородька.
 Приміщення навчального закладу було збудоване за проектом архітектора Луїджі Руска протягом 1807-1817 рр. Усі витрати здійснювалися за кошти Іллі та Олександра Андрійовичів Безбородьків. Піклувальниками гімназії й інших навчальних закладів, які утворювалися внаслідок її реорганізації до 1917 р., та їх утримувачами були чоловіки з роду Безбородьків. 4 вересня 1820 р. розпочалося навчання в гімназії. До неї приймали лише хлопців із дворянських родин, які здобували освіту протягом 9 років: у перші 3 роки - початкову, наступні три роки - середню і в останні три - вищу. В Гімназії вищих наук давали енциклопедичні гуманітарні знання і готували випускників до праці в різних державних установах.

Етапи становлення
Найбільшу роль у становленні та розбудові гімназії відіграли її перші директори, професори В.Г. Кукольник та І.С. Орлай, відомі вчені в галузі права, філософії, історії. Завдячуючи їм, в гімназії з’явилися добре підготовлені викладачі, почала формуватися навчально-методична і матеріальна база, книжковий фонд. На заняттях із російської словесності гімназисти складали твори різних жанрів, що сприяло розвиткові їх літературних здібностей, зокрема в майбутніх відомих письменників ХІХ ст. М. Гоголя, Н. Кукольника, Є. Гребінки, В. Любича-Романовича, М. Прокоповича, М. Білевича та ін. Саме в гімназії Микола Гоголь закладає основи своєї подальшої літературної творчості як романтик, реаліст і сатирик. Це була його перша, досить впевнена сходинка в творче майбутнє. Це ж стосується і Євгенія Гребінки, який тут пише байки українською мовою, здійснює перший переклад з ро-сійської мови на українську поеми О. Пушкіна “Полтава”. Важливе місце в житті гімназистів посідав аматорський студентський театр, керівником, режисером і актором якого був М. Гоголь. На гімназійній сцені були поставлені вистави не лише російських і зарубіжних драматургів, а й українських. Ритм навчального закладу був порушений сумнозвісною “справою про вільнодумство”. Реакційно налаштовані викладачі виступили проти в.о. директора К. Шаполинського та професора М. Бєлоусова, звинувативши їх у поширенні серед молоді вільнодумства. Для розслі-дування справи в Ніжин був направлений чиновник Е.Б. Адеркас. На основі його доповіді цар Микола І прийняв рішення звільнити професорів К. Шаполинського, М. Бєлоусова, Ф. Зінгера, І. Ландражина з роботи, відправити їх у заслання, а навчальний заклад закрити. Це сталося у 1832 р. За час існування Гімназію вищих наук закінчило 105 осіб. Серед них відомі вчені: ректори Петербурзького та Харківського університетів П. Рєдькін і О. Рославський-Петровський, професор Київського університету В. Домбровський, відомий юрист В. Тарновський, дипломати К. Базілі й І. Халчинський, академіки живопису А. Мокрицький і А. Горонович.

На базі Гімназії був заснований Фізико-математичний ліцей князя Безбородька з трирічним терміном навчання. Подібні Ліцеї належали до вищих навчальних закладів. Сюди приймали дворянських дітей, які вже мали середню освіту, і готували їх на інженерів і артилеристів. Випускниками цього закладу були: відомий письменник, фольклорист О. Афанасьєв-Чужбинський, інженери і вчені в галузі будівництва П. Собко і Д. Журавський, українські етнографи і письменники брати Сементовські та ін.

У 1840 р. Фізико-математичний ліцей було закрито, а замість нього відкрито Юридичний ліцей. В новому навчальному закладі, який проіснував 35 років, готували юристів-практиків: суддів, слідчих, нотаріусів тощо. За час існування ліцею було підготовлено 838 юристів. У 1846 р. Ніжин відвідав Т. Шевченко, який зустрівся з ліцеїстами.

1845 року попечитель навчального закладу О.Г. Кушельов-Безбородько подарував ліцею 175 картин художників різних шкіл живопису ХV-ХVІІ ст., які й нині демонструються в картинній галереї університету, а в

1852 р. передав бібліотеці ліцею куплені ним рукописи творів і листи М. Гоголя, які нині зберігаються в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського.

14 вересня 1875 р. на базі Юридичного ліцею був відкритий Історико-філологічний інститут кн. Безбородька з трьома відділеннями: славістичним, класичним, а з 1882 р. - історичним. Інститут проіснував до 1920 р. Перший його директор професор М. Лавровський, майбутній академік, доклав багато зусиль, щоб створити необхідну для навчання базу.

У 80-90-х роках ХІХ ст. в інституті була сформована філологічна наукова школа, представниками якої були академіки М. Лавровський, П. Нікітін, М. Сперанський, члени-кореспонденти АН Росії Р. Брандт, А. Будилович, Г. Ільїнський, В. Рєзанов, професори М. Соколов, І. Іванов, В. Качановський, К. Радченко,
Є. Пєтухов та ін.

Не менш відома й історична школа, представниками якої були професори М. Бережков, П. Люперсольський, О. Покровський, І. Турцевич, член-кореспондент Барселонської Королівської Академії наук і мистецтва В. Піскорський, майбутній міністр освіти Г. Зенгер та ін., які займалися вивченням вітчизняної та всесвітньої історії.

На початку ХХ століття
У буремні революційні роки під тиском студентів, а також пошуку зміни статусу навчального закладу, починається процес його українізації. Гетьман України П. Скоропадський у листопаді 1918 р. видав універсал про відкриття в Ніжині класичного університету, але після встановлення радянської влади університет був перетворений у Науково-дослідний інститут (1920-1921), а потім в Інститут народної освіти (1921-1930), Інститут соціального виховання (1930-1933) і, нарешті, в Педагогічний інститут (1933-1998, з 1939 р. - імені М.В. Гоголя). В інституті працювали як професори з дореволюційного часу, так і нова плеяда науковців та педагогів. 1924 р. була створена Науково-дослідна кафедра історії культури і мови, яку очолив професор, член-кореспондент АН СРСР В. Рєзанов. З Ніжинською вищою школою того часу пов’язані імена академіків М.С. Грушевського, К.В. Харламповича, чл.-кор. АН СРСР Д.І. Абрамовича. В інституті з довоєнного періоду працювала літературна студія, якою в різні роки керували письменники та літературознавці М. Сайко, О. Королевич (Лесь Гомін), Д. Наливайко, О. Астаф’єв. Тут сформувалися відомі письменники України Ю. Збанацький, О. Ющенко, П. Мисник, Б. Левін, Є. Гуцало, Л. Горлач, В. Мордань,
А. Дністровий та багато інших.

У 60-90-х роках ХХ ст. інститут очолювали доценти М.І. Повод, В.М. Горбач, академік Ф.С. Арват, професор В.П. Яковець. У навчальному закладі продовжували розвивати кращі традиції попередників. За роки радянської влади вчителями стали понад 30 000 випускників, двом із яких, Є.К. Касьяненко та І.А. Караваю, присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1970 р. за значні досягнення у підготовці освітянських кадрів інститут був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Починаючи з 1979 р., навчальний заклад стає відомим центром із вивчення творчості М. Гоголя.

Сьогодення університету
У 1998 р. інститут одержав статус педагогічного, а 2004 р. - класичного університету імені Миколи Гоголя. Колектив університету очолює відомий учений-історик, доктор політичних наук, професор О.Д. Бойко. Нині в університеті на 30 кафедрах 7 факультетів - філологічному, фізико-математичному, іноземних мов, природничо-географічному, історико-юридичному, культури та мистецтв, психології та соціальної роботи - працює понад 350 викладачів. В університеті сформувалися наукові школи та напрями, які очолюють професори О. Бойко (українська історія ХХ ст., політична психологія), заслужені діячі науки і техніки України
Г. Самойленко (гоголезнавство та історія культури) й І. Марисова (орнітологія), Н. Бойко (лексикологія та фразеологія української мови), Н. Арват (російська мова), Є. Коваленко (історія педагогіки), О. Мельничук (фізика тонких плівок), О. Ростовський (музична педагогіка), С. Потапенко (германська філологія), О.В.Ковальчук (винниченкознавство), В. Суховєєв (нафтохімія) та ін., із 12 спеціальностей діють магістерські програми та аспірантури. Лише протягом 2006 - 2010 рр. викладачами університету було захищено 8 докторських і 49 кандидатських дисертацій.

В університеті функціонують Гоголе-знавчий науково-методичний центр, який очолює відомий вчений професор П. Михед, Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою, Центр якості освіти, Центр ґендерної освіти, Центр довузівської підготовки, Центр суміжних професій тощо.

Університет співпрацює з навчальними закладами та науковими установами Росії, Білорусії, Грузії, Польщі, Греції, Німеччини, Франції, Швеції, Ізраїлю, США, Канади та ін.

У 2010 р., за результатами опитування державних установ і громадських організацій України, університет став лауреатом Всеукраїнської громадської акції “Флагмани освіти і науки України”, що проводилась під егідою МОН України, і отримав диплом лауреата “За визначний внесок у наукову та освітню сферу державного будівництва України, за вагомий внесок у розвиток іміджу освіти і науки України” та символічну нагороду-статуетку “Золота сова”.

За 205 років свого існування Ніжинська вища школа набула багатих традицій і накопичила значний науковий, культурний, інтелектуальний потенціал.    

 Оформите подписку на журнал "Сучасна освіта".

Только так Вы не пропустите ни одного материала. Возможно, самого важного для Вас.