s-osvita.com.ua ЖУРНАЛ «СУЧАСНА ОСВІТА» Статьи из журнала Гость номера Сашко Положинський: небайдужий, щирий, мислячий

Сашко Положинський: небайдужий, щирий, мислячий

Журнал «Сучасна освіта» №6(69) 2010

Щоб по-справжньому пізнати людину, її характер та світогляд, зовсім не обов’язково з’їсти з нею пуд солі, розділити нещастя та пройти Крим, Рим і мідні труби. Іноді навіть особистого знайомства не потрібно. Слід лише поглянути на вчинки цієї особи. Адже людина найкраще розкривається навіть не у спілкуванні, а у справах. Особливо красномовно про особистість говорить не те, що вона робить на очах у всіх, а те, чим і як вона займається, коли ніхто не бачить. Бо наодинці з собою людина - справжня. Без фальші. Без гри на публіку. Без масок та ролей. На самоті Сашко Положинський, лідер уже культового гурту “Тартак”, читає книжки, справедливо вважаючи, що вони не повинні стояти на полицях як декоративний елемент, веде блог, пише мемуари та... пісні. А у них - все: його думки, переконання, переживання, надії, печалі та радості, якими він трохи поділився з нами у відвертій  розмові.   

- Скажи, будь-ласка, ти вважаєш себе успішним музикантом? Чи комерційна складова входить до твого поняття “успіху”?
- Почнемо з того, що я і музикантом себе зовсім не вважаю - я ж ні грамоти музичної не знаю, ні жодним музичним інструментом не володію (посміхається)! А успішність - це поняття відносне й для кожного воно своє. На мою думку, якщо у нього вкласти тривалість існування гурту “Тартак”, кількість створених пісень, відзнятих відеокліпів, випущених альбомів, виступів і концертів за цей час, а головне - кількість справжніх прихильників, які не відвертаються від гурту ні за яких обставин, то так - я успішний!

- Замислювався коли-небудь над тим, яким би міг бути твій професійний шлях, якби у свій час ти не взявся за написання пісень і не створив гурт? Як би виглядала твоя альтернативна реальність? Є ще якісь сфери діяльності, які тебе приваблюють, цікавлять?
- Я не можу знати, ким би я міг стати, бо поки я лише знаю, ким я є у даний момент. Підозрюю, що потенціал у мене досить великий і я ще далеко не в усьому себе проявив. В мене були спроби піти альтернативними шляхами у своєму житті, які дають мені впевненість в тому, що я міг би стати і хорошим військовим, і геодезистом, і бізнесменом, і педагогом, і ще багато ким хорошим я міг би стати! Але це не тому, що я вважаю себе таким аж дуже талановитим і багатогранним, а тільки тому, що я дуже сумлінно ставлюся до тієї роботи, за яку берусь. Тож не важливо, що саме ти робиш, а важливо, як ти до цього ставишся і як оці-нюєш результат.

- Знаю, що у тебе вища економічна освіта. Розкажи, будь-ласка, чого ти подався саме в економісти? Бо це в наш час престижно? А як ти ставишся до такої тенденції, коли молодь закінчує ВНЗ за принципом “аби було”, а потім працює не за спеціальністю?
- Мої батьки завжди вважали, що артист - це не професія, а стан душі. Тому наполягали, щоб я здобув якусь, як вони казали, “серйозну” спеці-альність, а вже тоді - займався в житті тим, чим мені подобається. Вибір спеціальності батьки лишили за мною і я вибрав економіку - це й цікаво, і в житті завжди знадобиться. До речі, хоч я й не був відмінником, але економіка мені давалася дуже добре! Після отримання диплому мені навіть пропонували лишатися на кафедрі й викладати. Але на це місце було багато справжніх бажаючих, тому я вирішив не займати чужого місця й вибрав власний шлях. І хай мої спроби працювати за фахом недовго тривали, все ж вища освіта, якщо вона отримана, а не куплена - це вища освіта! В інституті я провів чудові роки, знайшов багатьох друзів, отримав не лише знання, а й величезний досвід. Саме в студентські роки я почав працювати на радіо, вести дискотеки та вечірки, вчився самостійно заробляти на життя. Та і знання, отримані в інституті, дуже допомагають в моєму теперішньому житті. Адже крім суто економічних дисциплін, я вивчав філософію, історію, полі-тологію, статистику, та й “Опір Матеріалів” (назва останнього альбому - примітка авт.) вперше зустрів у ВНЗ! ;)

- Як ти складав сесію в студентські роки? Недосипав ночами, щоб вивчити усі білети, або покладався на везіння?
- Перші два роки я вчився дуже погано. Майже не ходив на пари з технічних дисциплін, не виконував практичні завдання. Як результат - у кожній сесії я в списку кандидатів на відрахування, бо списувати й користуватися шпаргалками ніколи не вмів, та й не хотів. Але з третього курсу, коли пішла економіка та інші фахові дисципліни, я почав ходити на всі заняття й здавати сесії на “відмінно”. Просто мені стало цікаво, а коли цікаво - то і вчитися легко!

- Ти досить активно ведеш свій блог на sashko.com.ua. Отже, припускаю, що писати тобі подобається. Можна чекати в майбутньому, що ти виступиш як письменник?
- Я у різних інтерв’ю розповідав про те, що почав писати книжку. Але почав давно і пишу дуже повільно, роблю великі паузи - часом по кілька років нічого не пишу, й тому кінця-краю цьому писанню поки не видно. А все тому, що не сприймаю його серйозно й пишу більше для розваги, коли маю на це бажання й час.

- До речі, Інтернет-присутність гурту “Тартак” суттєво збільшилася останнім часом. Я має на увазі сайти та новостворені сторінки в різних соціальних мережах, де про вас можна багато чого дізнатися, послухати пісні та подивитися фотки з концертів тощо. Це засіб самореклами і піару, потреба часу чи модне віяння, яке захопило учасників твого колективу? Ти сам багато часу проводиш в Інтернеті?
- Я якось не звик піддаватися модним віянням, якщо вони мені самому не подобаються. Просто інтернет все більше й більше проникає в усі сфери нашого життя, він стає все більш масовим, все більш доступним, при цьому лишається відкритим і демократичним. А це значить, що до значної кількості присутності “Тартака” в інтернеті сам “Тартак” не має безпосереднього відношення - це просто творчі ініціативи наших друзів, прихильників, однодумців. А якщо ще й врахувати той факт, що в телепросторі присутність “Тартака” помітно зменшилася останнім часом, то наші прихильники просто змушені нас більше шукати в Інтернеті!

- Тебе зараховують до представників субкультури стрейт-ейджерів, тому питання: чи належиш ти до якихось молодіжних субкультур? Як до них ставишся? Яким симпатизуєш?
- Ой, до кого мене тільки не зараховують, яких тільки ярликів не навішують (посміхається)! Думаю, що мої життєві погляди та переконання перетинаються з ідеалами, які пропагують різні субкультури, але в чистому вигляді мене навряд чи якась із них може зацікавити в цілому. Однак, я вважаю, що субкультура - це завжди краще, ніж аморфність та безкультур’я! Адже субкультура - це завжди якась активність, інтереси, ідеали, а це багато важить в житті!

- Ти в минулому році започаткував свій сольний проект “СП”. В рамках “Тартаку” тобі вже тісно?
- Не в тому справа. Просто з’являються пісні або ідеї пісень, які з “Тартаком” виконувати недоцільно, а часом і недоречно. Але СП - це просто додаткова розвага у вільний від “Тартака” час, тому надто серйозно його сприймати не варто. Вважайте, що це просто факультатив (сміється).
- У квітні новий альбом “Тартаку” “Опір матеріалів” отримав премію “НЕ ПОПСА” в номінації “Кращий альбом” за версією слухачів радіо “Джем ФМ”. Що для тебе означають такі нагороди та звання?
- Це означає тільки те, що наші прихильники активніші та наполегливіші за інших!

- Цей альбом ви виклали у вільному доступі в мережі. Але будь-хто у вдячність за нові пісні може зробити на сайті добровільний грошовий внесок. Українці виявилися щедрими чи навпаки - скнарами? 
- Не думаю, що наш альбом скачували лише українці, але більшість людей, які альбом скачали, жодних внесків не зробили. Мене особисто це не дивує - більше здивувало те, що якісь кошти таки нам надсилають і деякі перерахування є досить щедрими! Принаймні, частину витрат на хостинг нам компенсовано (посміхається)!

- В тебе є надзвичайно зворушливі, прекрасні пісні про любов. Але в одному зі своїх інтерв’ю ти сказав, що не віриш у вічне кохання. Чому так песимістично?
- Це реалістично. Кохання не може тривати вічно. Воно може тривати довго, може тривати дуже довго, може з часом трансформуватися у щось інше, але продовжувати здаватися коханням, але все - не вічно.

- В тебе багато друзів? Ти легко заводиш нові знайомства, стосунки з людьми? Як вважаєш, що може нового знайомого (знайому) відштовхнути від тебе? А що навпаки - привабити?
- Я легко сходжуся з людьми, з якими маю спільні інтереси, ідеали, життєві цінності. З такими людьми коротке знайомство може швидко перерости у добрі приятельські стосунки або й навіть у справжню дружбу. Але якщо хтось не звик чути і говорити правду, якщо для когось спільно випита чарка - важливіший аргумент, ніж щире слово чи добре діло, то таким людям навряд чи захочеться або вдасться зі мною потоваришувати.

Велике в малому. Замість епілогу
Сашко Положинський ніколи не викине на газон або тротуар порожню пластикову пляшку, стаканчик або обгортку від шоколадного батончику. Буде носитися з ними цілий день, поки не побачить сміттєвий контейнер або урну. Через це його машина інколи перетворюється на таке собі “звалище на колесах”, бо співак вважає за краще все закинути в багажник, ніж засмічувати навколишнє середовище. Для чого я розповідаю такий незначний, здавалося б, факт його біографії? Бо велике виростає з малого. Отже, коли він їде волонтером з відновлення Запорізької січі, то розумієш, що робить він це не заради того, щоб “засвітитися” в ЗМІ, а тому, що справді переймається станом природних та культурних багатств України. Отака він людина. Небайдужа, щира, мисляча, прямолінійна, правдолюбна. Саме тому, мабуть, він і зміг здобути популярність і любов людей. І саме тому, його частіше можна побачити у різних соціальних акціях та проектах, ніж на телебаченні...

Підготувала Надія Бучнєва

 

 

 

Оформите подписку на журнал "Сучасна освіта".

Только так Вы не пропустите ни одного материала. Возможно, самого важного для Вас.

07 122 2016ДОРОГІ АБІТУРІЄНТИ І ВИПУСКНИКИ ШКІЛ!

Вас вітає довідково-інформаційний портал
СУЧАСНА ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ!

Підпишіться у формі підписки (див. нижче), щоб завантажити безкоштовно журнал «Сучасна освіта», в якому навчальні заклади запрошують докладніше дізнатися про набір абітурієнтів і правилах прийому.

Журнал висилається безкоштовно на е-мейл в цифровому форматі.

БЕЗКОШТОВНА ПІДПИСКА
Безкоштовно підписуйтесь на журнал «Сучасна освіта». Ми обов'язково надішлемо посилання по виходу видання, щоб ви могли завантажити журнал і читати онлайн.
Ніякого спаму! Увага! Ми не зможемо доставити пошту на домени .ru!