s-osvita.com.ua ЖУРНАЛ «СУЧАСНА ОСВІТА» Статті з журналу Навчання за кордоном Освіта по-скандинавськи


Шановні відвідувачі сайту!

Запрошуємо відвідати наш новий сайт OSVITA.IN.NET, де ви зможете ознайомитись з актуальними пропозиціями українських і закордонних університетів і не тільки ...

https://osvita.in.net

Освіта по-скандинавськи

Журнал «Сучасна освіта» №1-2(65) 2010

Скандинавію у давнину називали “краєм туману та мороку”. Погода тут і справді не надто привітна, на відміну від людей, які полюбляють жартувати, мовляв, нарікати на дощ, сніг і холод у них заборонено стародавнім королівським указом. Нащадкам войовничих вікінгів властиві завзятість у подоланні проблем, працелюбність і благородство. У них є чому повчитися, проте скандинави не поспішають рекламувати свою освіту на весь світ, небезпідставно вважаючи, що її якість говорить сама за себе. Ми поцікавилися умовами вступу та особливостями навчання в університетах Данії та Норвегії - країнах, історія та культура яких тісно перепліталася протягом багатьох століть.
Сьогодення Норвегії

Відтоді, як близько 40 років тому норвежці знайшли поклади нафти у Північному морі, їхнє королівство стрімко розбагатіло і розквітло: в столиці держави Осло ви не зустрінете жебраків чи безпритульних тварин. І хоча тут багато заможних людей, про що свідчить численна кількість дорогих яхт, пришвартованих на узбережжі, хизуватися статками не прийнято. Місцеві жителі невибагливі до їжі, одягу та побуту, не женуться за матеріальними благами та розкошами. Взяти хоча б хютте (hytte) - невеличкі хатинки для відпочинку на природі, що зводять поблизу фіордів або у горах. Більшість з них не можна назвати комфортабельними: зручності - на вулиці, вода - з колодязя, хіба що камін створює відчуття затишку та романтики.
Майже всі норвежці захоплюються лижним спортом, чи то пак сказати, змушені захоплюватись: зими у королівстві довгі, сніжні, і найлегший спосіб дістатися на роботу чи у гості - лижі.
Ще одна цікава національна відзнака - у декретну відпустку по догляду за дитиною часто йдуть чоловіки і не бачать у цьому нічого принизливого для своєї гідності. У державі давно утвердилася ідея рівноправності статей.
Вартість продуктів у Норвегії лише на кілька процентів вища, ніж в Україні. З недешевого лише тютюн та алкогольні вироби. Пачка цигарок, наприклад, обійдеться у 70 крон або, якщо казати зрозумілішою для нас мовою, 100 гривень. Також високі ціни на проїзд у міському транспорті та оренду житла. Проте навчання у вищих навчальних закладах  північного королівства для всіх безкоштовне, потрібно лише зробити вступний внесок у 30 євро та посеместровий внесок у 37 євро!

Система освіти
До Норвегії слід їхати за знаннями тим, хто прагне стати гарним фахівцем у таких галузях, як екологія, природні ресурси, біотехнології, мореплавання і суднобудування. Крім того, тут сильні школи педагогіки, особливо дошкільної, і соціології. Хоча найпрестижнішими спеціальностями, як і скрізь, вважаються медицина, право, економіка та інженерні науки. Проте потрапити на ці факультети досить проблематично через значну конкуренцію серед вступників.
За нашими мірками у країні невелика кількість вищих навчальних закладів: 6 університетів, 6 спеціалізованих інститутів, 25 університетських коледжів, 2 національні академії мистецтв і 29 приватних ВНЗ. Норвегія однією з перших приєдналася до Болонського процесу, тому з 2003 року майже усі державні ВНЗ перейшли на триступеневу модель навчання, згідно якої після закінчення трьох-чотирьох курсів студент одержує ступінь бакалавра, а провчившись ще рік або два, -  магістра, ще через три роки стає доктором наук. Проте деякі професії передбачають п’ятирічне навчання зі здобуттям ступеня магістра, як це було за старою схемою до реформи. Діє також європейська кредитна система ECTS, що дозволяє студентам абсолютно вільно переходити з одного навчального закладу в інший. Студенти самостійно формують навчальний план, вибирають предмети, які хотіли б вивчати, виходячи з необхідної кількості кредитів, яку потрібно набрати за курс.
Викладання ведеться норвезькою мовою, тому іноземні студенти повинні або підтвердити свій рівень знання норвезької мови, склавши відповідний іспит, або відучитися 1 рік на підготовчому відділенні. Володіння англі-йською буде суттєвим бонусом.

Умови вступу
Норвезька середня освіта довша від української на 1 рік, тому, щоб стати студентом тамтешнього університету або коледжу, потрібно спершу вступити до ВНЗ на батьківщині і закінчити перший курс. Це якщо ви плануєте продовжити навчання у Норвегії за бакалаврською програмою. Якщо ж ваша ціль - магістратура, тоді пакувати валізи ви зможете тільки після третього курсу.
У норвезьких навчальних закладах для іноземців передбачено в середньому 15 - 30 місць на кожному факультеті. Прийомна комісія починає розглядати заяви претендентів з 1 лютого. Тому слід поквапитись, якщо ви мрієте вже у 2010 році поповнити ряди норвезького студентства.
У вищих школах Норвегії немає вступних екзаменів, зарахування проводиться за результатами конкурсу атестатів. У кого кращий - того й приймуть. Подавати документи можна відразу у кілька закладів. Але у Королівстві існує спеціальну служба Samordna opptak, яка керує процесом вступу абітурієнтів до вищих навчальних закладів і перевіряє відповідність освіти іноземців до вимог ВНЗ. Тому папери слід спершу відправити у цю організацію. Усі документи повинні бути перекладені англійською або норвезькою і мати апостилі Міносвіти та Мінюсту.
Вам необхідно буде підготувати:
- шкільний атестат з вкладишем, у якому крім оцінок повинно бути вказано, скільки годин тривало викладання кожного предмету. (Якщо години не вказані, потрібно зробити таку виписку у школі на її офіційному бланку з печаткою і підписом директора);
- виписку з університету про усі предмети, які ви пройшли, і скільки тривало вивчення кожної дисципліни почасово;
- будь-які додаткові дипломи та почесні грамоти, які б свідчили про вашу участь у наукових конференціях, олімпіадах, творчих конкурсах тощо;
- копію українського паспорту - 2 шт.;
- копію закордонного паспорту - 2 шт.;
- копію ідентифікаційного коду - 2 шт.;
- резюме англійською та українською мовами, в якому буде детально описано, яку освіту ви вже здобули і які захоплення маєте;
- довідка зі школи та ВНЗ про те, що ви вивчали англійську мову (ваш “стаж” повинен складати 7 - 8 років);
- фото 3х4 - 4 шт.

Куди звертатися?
Додаткову інформацію про вступ до вищих навчальних закладів Норвегії та допомогу у оформленні документів ви можете отримати в Українсько-Скандинавському центрі в місті Києві (http://www.sb-center.com/) або сконтактувавшись безпосередньо з обраним університетом чи коледжем. Ось електронні адреси деяких з них: Університет Осло (http://www.uio.no/english/), Університет Тромсо (http://www.unit.no), Коледж в Бергені (http://www.hib.no), Норвезький університет наук і технологій (http://www.ntnu.no).

Витрати

Хоча за науку, яку ви отримаєте в Норвегії, платити не доведеться, все ж таки в чужій країні вам треба буде на щось жити. А зважаючи на те, що це одна з найдорожчих держав світу, то за загальними підрахунками на таке-сяке життя потрібно 600 - 1000 євро на місяць. Однак для тих, хто вчиться у ВНЗ, ця сума суттєво зменшується. Адже при університетах існують студентські організації, у веденні яких знаходяться гуртожитки, їдальні, поліклініки. Все це фінансується державою, і тому коштує студентам копійки. До того ж вони можуть користуватися різними пільгами, дисконтними картками тощо.
У вільний час іноземні студенти намагаються підзаробити якихось грошенят, проте легально працювати можна лише після отримання спеціального дозволу на роботу. Без цього дозволу дорога відкрита лише у волонтери, що також дає свої вигоди. Хоч грошей волонтери не отримують, проте завжди забезпечені гарячим обідом, а подекуди, і дахом над головою.
Після двох років навчання в університеті іноземні студенти мають право на стипендію. Ще один варіант забезпечити себе - взяти кредит у Державному позиковому фонді Норвегії (http://www.lanekassen.no).

Віза
Щоб відкрити студентську візу у Норвегію, необхідно подати до посольства такі основні документи:
- закордонний паспорт;
- медичну страховку;
- лист про зарахування до норвезького університету;
- довідку з банку про вашу платоспроможність або лист від Державного фонду позик (Statens Lanekasse) про надання кредиту.

Данія у наш час
Прославлене Уїльямом Шекспіром Данське королівство нині  держава високих технологій та старовинних замків. Це єдина країна, де монархічний лад не переривався ні на день. Данці дуже пишаються цим фактом і своєю найдемократичнішою і трохи дивакуватою королевою Маргрете ІІ. 67-річна старенька - затятий курець, а ще талановита художниця і вправний перекладач.
Жителі Данії обожнюють проводити вечори у кондитерських, затишних кафе та барах, де вони насолоджуються пивом, яке, за місцевим звичаєм, подають підігрітим. А взагалі, данці чимось нагадують дітей: гасають вулицями на велосипедах, полюбляють казки та легенди, завжди усміхаються і прагнуть, щоб усе було “хіггелі”. Це слово перекладається як “душевний спокій, рівновага”. Тому коли будете у королівстві, на питання “Як справи?”, всміхніться, скажіть “Хіггелі!” і ви одразу викличете до себе симпатію.
В усіх, хто відвідував монархію, залишаються різні спогади, але всі сходяться на тому, що “Данія... В усьому мила, привітна, ласкава, спокійна і добропристойна країна. Навіть не назвеш її країною, а радше великим, гарним маєтком, який сам творець постарався впорядкувати й налагодив там заможне господарство”, - як писав у своїй “Мандрівці на північ” Карел Чапек. З цим важко не погодитись: уряд щиро піклується про своїх громадян. Багато бюджетних коштів витрачається на освіту, данці мають безкоштовну медицину й достойне пенсійне забезпечення.

Типи ВНЗ
Система данської вищої освіти представлена трьома типами навчальних закладів: університетами, університетськими коледжами та професійними академіями. І якщо з першим типом все зрозуміло, то на останніх двох слід зупинитися детальні-ше. Українськими абітурієнтами “коледж” традиційно сприймається як проміжна ланка між школою і університетом, проте в Данії це повноцінний ВНЗ, студенти якого стають справжніми фахівцями в обраній галузі. Одна з причин цього криється в тому, що у навчальному процесі застосовують новітні технології, проводять он-лайн конференції та олімпіади, більшість лекцій проходить з використанням аудіо- та відео матеріалів, також велику увагу приділяють практичним заняттям. Навчання в коледжі (Professionshojskoler) триває 4 роки, після закінчення якого випускник отримує диплом зі ступенем бакалавра. В академії (Erhvervs-akademie) студенти здобувають професію ще швидше - всього за 2 роки і отримують ступінь AP-degree. Далі вони можуть піти працювати або продовжити вчитися в коледжі або університеті.
Молоді данці, які прагнуть одержати практичні навички, що дозволили б їм почати будувати кар’єру, найчастіше обирають академії та коледжі. А ті, хто мріють займатися науковою діяльністю та дослідженнями, йдуть в університет. До речі, ще одна відмінна риса данської вищої освіти полягає в тому, що навчання навіть в університетах має вузьку спеціалізацію: якщо студент - майбутній економіст, йому не доведеться складати заліки та іспити з психології чи філософії.
Королівство є однією з тих країн, які підписали Болонську декларацію, тому випускникам ВНЗ присвоюють освітньо-кваліфікаційні ступені бакалавра, магістра і доктора наук.

Умови вступу та вартість навчання

В Данії схема вступу до вищих навчальних закладів дуже схожа с тією, що діє в Норвегії. В цілому, зарахування проходить на основі конкурсу атестатів. Проте вищі школи мають право призначати для абітурієнтів додаткові випробування: співбесіди, творчі конкурси, тести тощо. Отже, ви повинні заздалегідь поцікавитися, які “сюрпризи” можуть чекати на вас у тому чи іншому ВНЗ.
Для того, щоб потрапити до одного з університетів Данії, нашої середньої освіти недостатньо. Тому спершу слід “штурмувати” рідні Альма-матер і успішно провчитися там 1 - 2 курси, а потім вже збиратися у подорож до північноєвропейського королівства. Наступна обов’язкова вимога для вступу - знання мови. Її можна опанувати як в Києві, так і безпосередньо на “місці” - звернувшись до однієї з мовних шкіл, наприклад, Studieskolen в Копенгагені. Кажуть, для того, щоб заговорити данською вистачає двох місяців наполегливих занять. Відзначимо, що також необхідно володіти англійською на рівні IELTS 6.0 або TOEFL 560.
До 2006 року навчання у вищих навчальних закладах Данії як для громадян країни, так і для іноземців було безкоштовним. На жаль, це вже в минулому. Зараз диплом вам коштуватиме від 6 до 16 тис. євро на рік. Однак, це не стосується студентів, які приїжджають за програмами обміну. З них, як і раніше, платня не береться. Тож, якщо ви - студент 2 - 4 курсу і ваш рідний університет приймає участь в подібних програмах, у вас є усі шанси побувати на лекціях в Данії. Ще одна можливість безкоштовного навчання - участь у стипендіальній програмі Erasmus Mundus.

Куди звертатися по допомогу?
До данської Національної агенції міжнародного співробітництва у галузі освіти у Копенгагені (http://en.ciriusonline.dk/).

Студентське життя. Зводимо дебет з кредитом
Найбільш витратна стаття будь-якого студентського бюджету - це, звичайно, житло. Причому в Данії проживання в гуртожитку (Kollegium) обходиться не дешевше, ніж оренда кімнати в приватному будинку або квартирі. І те, й інше витягне з кишені 240 - 500 євро на місяць. Тому студенти намагаються “скооперуватись” і винайняти для себе цілий будинок з кількома кімнатами, так виходить економніше і зручніше.
Щоб сплачувати за житло та їжу, іноземні студенти мають право працювати 15 годин на тиждень протягом кожного семестру та повний робочий день під час літніх канікул. Але для цього вони повинні отримати дозвіл на роботу. Мінімальна зарплатня, на яку вони можуть розраховувати, становить 12 євро на годину.
В Данії дуже цікаве студентське життя. Наприклад, за іноземцями закріплюють так званого “buddy” - це студент старших курсів, який допомагає культурно “акліматизуватися” новеньким: знайомить їх з розкладом занять, дає корисні поради, відповідає на питання. Взагалі, у данського студентства добре розвинена практика взаємопідтримки. Вони об’єднуються, щоб разом готуватися до екзаменів, допомагати один одному у навчанні та пошуку роботи або житла. Ця традиція споріднює людей. Багато студентів після випуску з університету назавжди залишаються друзями.
 

Підготувала Бучнєва Надія


Оформите подписку на журнал "Сучасна освіта".
Только так Вы не пропустите ни одного материала.
Возможно, самого важного для Вас.

 

 

07 122 2016ДОРОГІ АБІТУРІЄНТИ І ВИПУСКНИКИ ШКІЛ!

Вас вітає довідково-інформаційний портал
СУЧАСНА ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ!

Підпишіться у формі підписки (див. нижче), щоб завантажити безкоштовно журнал «Сучасна освіта», в якому навчальні заклади запрошують докладніше дізнатися про набір абітурієнтів і правилах прийому.

Журнал висилається безкоштовно на е-мейл в цифровому форматі.

Ніякого спаму! Увага! Ми не зможемо доставити пошту на домени .ru!