«Освіта та кар’єра - 2011» та «Education abroad»

Журнал «Сучасна освіта» №5(78) 2011

З 7 по 9 квітня в Українському домі проходили одразу дві масштабні щорічні освітянські виставки - “Освіта та кар’єра - 2011" та “Education abroad”, організовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, Національною Академією педагогічних наук та Товариством “Знання” України, Національним центром ділового та культурного співробітництва “Український дім”. До участі в ній було залучено близько 200 учасників, серед яких найкращі коледжі, вищі навчальні заклади, освітні агенції, професійно-технічні училища, бізнес-школи тощо. На відкритті виставки були присутні заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України - Борис Жебровський, Надзвичайний і Повноважний посол Канади в Україні Даніель Карон. Виставку також відвідав Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник.
Біля інформаційних стендів іноземних та українських університетів, представлених на виставці, яблуку ніде було впасти: молодь жваво цікавилися умовами цьогорічного вступу, можливістю потрапити на “бюджет” та вартістю навчання “на контракті”. Журнал “Сучасна освіта” не міг проґавити таку подію і також відвідав виставку.

Закордонні обрії
Перший поверх столичного Українського дому окупували представники ВНЗ з Великої Британії, Австралії, Туреччини, Литви, Швейцарії, Канади, Німеччини, Росії, Угорщини, Польщі та Північного Кіпру. Очі просто розбігалися від такого різноманіття! До речі, останні дві країни виступили дуже потужно - вони репрезентували найбільшу кількість університетів, тож, спершу, ми вирішили підійти до них.

Польща. Гостинний сусід
Вступати до університетів Польщі українські абіту-рієнти мають право відразу після закінчення середньої школи. Навчання в польських вишах подекуди коштує навіть дешевше, ніж в українських. В середньому за нього потрібно буде заплатити від 7 500 грн. на рік. А в деяких державних ВНЗ, як наприклад у Варшавському політехнічному університеті, вищу освіту можна отримати зовсім безкоштовно. “Для цього потрібно добре скласти два екзамени - математику та фізику або хімію на вибір - розповідає Зиновія Шіт, співробітниця Варшавської Політехніки. - До речі, щоб складати іспити зовсім не обов’язково перетинати кордон - все можна зробити в Києві в електронному варіанті. Тестування відбувається в НТУУ “КПІ”, бо він виступає нашим партнером. До того ж знання польської мови не є обов’язковим, але може посприяти на користь абітурієнта при зарахуванні”.
В університеті є програми, що викладаються виключно англійською мовою.

Сонце, море, два дипломи
Виключно англійською мовою читають лекції і в університетах Північного Кіпру, що є турецькою територією острову. Як колишня британська колонія, Кіпр намагається підтримувати міцні зв’язки з британськими вищими школами. Наприклад, іноземні студенти, що вступили до бакалавріату Міжнародного університету Кіпру (Cyprus International University) мають змогу останній рік навчання провести в одному з британських ВНЗ і отримати два дипломи - британський і кіпрський. З таким “подвійним” дипломом випускник цього ВНЗ може не турбуватися щодо працевлаштування на території ЄС. Бакалаврські програми в Міжнародному університеті Кіпру коштують близько 3 тис. євро на рік, магістерські - близько 4 тис. євро. Але при цьому іноземні студенти, що вчаться на “відмінно”, можуть розраховувати на отримання стипендії чи гранту. При вступі вимагають лише гарний атестат і високий показник із IELTS або TOEFL.

Північна Пальміра
На виставці можна було побачити вищі навчальні заклади і нашого східного сусіда - Росії, повз які ми не могли пройти і не поцікавитись, чи реально потрапити на “бюджет” до державного російського ВНЗ? “Так. - з посмішкою відповідає Євген Халімонов, співробітник Санкт-Петербурзького державного університету. - В нас є програма, згідно з якою на бюджетні місця можуть претендувати ті українські абітурієнти, батьки яких проживали на території теперішньої Російської Федерації і мали відповідне громадянство, а ще краще - якщо хтось з батьків й досі живе в Росії. Але перед вступом, слід “підтягнути” російську граматику та орфо-графію - попереджає Євген. - Щоб не “завалитися” на тестах”.

Духовне й матеріальне
Поблукавши ще трохи серед стендів іноземних вищих шкіл, піднімаємося на другий поверх, де розташувалися вітчизняні академії, університети та інститути. Тут можна було порівняти різні ВНЗ, поспілкуватися з їхніми викладачами та ректорами. Зовсім не очікувано було побачити на світський освітянській виставці представників Київської духовної академії та семінарії.
“Духовна освіта довгий час знаходилася на периферії уваги суспільства. І участь в таких заходах - це можливість познайомитися з іншими освітянами та молоддю, розповісти про себе і про те, що духовна освіта - це не лише вивчення богословських дисциплін, - пояснює ігумен Сильвестр, відповідальний редактор сайту Київ-ської духовної академії. - Наші студенти вивчають найрізноманітніші предмети, починаючи від древніх і сучасних мов, закінчуючи пасторською психологією та педагогікою”. “Але основна наша мета, - продовжує речник академії. - Це подолати відчуження між суспільством і церквою та надати можливість молоді дізнатися про церкву якнайбільше”.

Інженери та ювеліри - перспективні  фахівці
Були представлені на виставці “Освіта і ка-р’єра - 2011" й унікальні навчальні заклади. Наприклад, колишнє професійно-технічне училище № 38, а нині - “Міжрегіональний центр ювелір-ного мистецтва”. В столиці це єдине місце, де можна здобути професію ювеліра, огранувальника та контролера художніх виробів. Навчання в центрі безкоштовне, а учні забезпечуються стипендією. “Професії, які у нас опановують хлопці та дівчата - це не масові, рідкісні професії - розповідає Тетяна Дмитрівна, викладачка училища. - Наші учні майстерно працюють з золотом, тому в працедавців вони самі “на вагу золота”.
Популяризацією рідкісних, не дуже престижних нині, але затребуваних на ринку праці професій, займалися й деякі ВНЗ, наприклад, Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова.

“Попит на інженерів, особливо в сфері кораблебудування, постійно зростає, - розказав нам Євген Трушляков, проректор з науково-педагогічної роботи університету. - Тому освіта, здобута у нашому навчальному закладі, це запорука успішного працевлаштування в майбутньому!”.

 
“Голос  народу”
Наостанок ми вирішили спитати про враження від виставки у тих, для кого вона призначалася - школярів та абітурієнтів.
Марина Багатько:
“Наступного року я закінчую школу, тому вже зараз хочу визначитися, куди буду вступати, щоб мати час на підготовку. Я думаю, це чудово, коли можна дізнатися про найрізноманітніші вищі навчальні заклади України та інших держав в одному місці”.

Роман Савченко, абітурієнт:
“Про проведення цієї виставки я дізнався від класного керівника. Вона радила усім моїм однокласникам сходити сюди, щоб “придивитись” до різних ВНЗ. Адже цього року при вступі, можна одночасно подавати документи до 5 університетів на 3 факультети у кожному. А це 15 факультетів! Я, наприклад, хочу вивчати інформаційні технології. Зараз ходжу і дивлюся, які заклади пропонують навчання саме за цим напрямком”.

Цього року організатори заходу потурбувались про те, щоб виставка пройшла з ще більшим розмахом, ніж минулого разу. Широке представництво вітчизняних та закордонних навчальних закладів, численні презентації, живе спілкування учасників виставки з відвідувачами та між собою, надали прекрасну можливість для налагодження співпраці між ВНЗ різних країн, а відвідувачам - свободу вибору не тільки навчального закладу, але й країни навчання.
Узагальнюючи неодноразово прозвучавші відгуки учасників і відвідувачів виставки, хочеться подякувати її організаторам за справжнє свято освіти, подароване киянам і гостям столиці, побажати успіхів у організації нових виставок!

Оформите подписку на журнал "Сучасна освіта".

Только так Вы не пропустите ни одного материала. Возможно, самого важного для Вас.