Хроніка вступної кампанії- 2009
Осінь. Здавалося б, всі турботи вступного марафону вже позаду. На порозі - новий навчальний рік, а значить - і нова вступна кампанія. Тим же, хто вже вийшов на її старт, авжеж, корисно нагадати про перипетії, пережиті цим літом їх попередниками. Ми пропонуємо абітурієнтам-2010 разом з нами перегорнути сторінки репортажів з місця подій, пов’язаних із вступною кампанією цього року. І навіть трішки зазирнути у майбутнє.
журнал "Сучасна освіта" №9, 2009
 Хроніка вступної кампанії- 2009
Осінь. Здавалося б, всі турботи вступного марафону вже позаду. На порозі - новий навчальний рік, а значить - і нова вступна кампанія. Тим же, хто вже вийшов на її старт, авжеж, корисно нагадати про перипетії, пережиті цим літом їх попередниками. Ми пропонуємо абітурієнтам-2010 разом з нами перегорнути сторінки репортажів з місця подій, пов’язаних із вступною кампанією цього року. І навіть трішки зазирнути у майбутнє.
Крізь черги до знань Після зовнішнього незалежного оцінювання на плечі ще вчорашніх випускників і вже сьогоднішніх абітурієнтів падає ще один тягар - подача документів. Здавалося б, що тут такого складного: прочитав список потрібних “папірців”, зібрав їх в одну папку і поїхав до призначеного місця писати заяву на ім’я ректора. Але до заповітного моменту отримання розписки про прийом документів потрібно вистояти в черзі не одну і навіть не дві-три години...
На проспект Глушкова (що в районі ВДНГ) їдуть десятки маршрутних таксі, і майже всі вони ще з самісінького ранку заповнені абітурієнтами. Майбутні студенти з паперовими папками-скоросшивачами в руках поспішають покласти їх на стіл приймальної комісії обраного факультету КНУ ім. Т. Шевченка.
Саме тут, на околиці столиці, вирішується доля тих, хто стане спудеєм одного с найпрестижніших ВНЗ країни. На вулиці черг не видно (одразу здається, можливо, їх взагалі немає), але тільки-но ти заходиш в середину приміщення, розумієш: застряг надовго. Шалений ажіотаж на філософському факультеті. І одразу ж парадокс: якщо всі минулі роки лідерські позиції займала спеціальність “політологія”, то 2009 рік став плідним для спеціальності “філософія”. Члени приймальної комісії та й самі абітурієнти пояснюють це просто: необхідністю мати сертифікат ЗНО з іноземної мови, що налякало не одну сотню студентів. Деякі молоді люди розглядають цей факультет як запасний варіант. Юлія Мірошниченко, випускниця: “Узагалі-то оригінали документів я подала в Інститут журналістики. Але я чудово знаю, який там конкурс, тому, щоб не залишитися ні з чим, вирішила вступати ще й на філософію та, про всяк випадок, в Академію муніципального управління”.
На факультетах психології та соціології особливого напливу не спостерігалося. Одразу було зрозуміло, що туди йдуть тільки ті, для котрих ця спеціальність єдиний прийнятний варіант. Натомість біля кабінетів, де приймають документи до Інституту міжнародних відносин черги були з самісінького ранку і до вечора. Якщо юрист, економіст, журналіст - постійно плавають на лінії популярності, то лікарі будуть потрібні завжди. Національний медичний університет ім. О. Богомольця аж тріщить по швах від такої кількості абітурієнтів, котра взагалі не стає меншою з кожним наступним днем. Більшість вступників навіть не можуть допустити такої думки, що стануть студентом іншого ВНЗ.
Дарина Лисунь, абітурієнтка: “Ви знаєте, я все своє життя мріяла стати лікарем і навчатися саме в цьому ВНЗ. Тому взагалі не можу уявити, що мій сертифікат опиниться поза конкурсом. Якщо так трапиться, то для мене це буде справжньою трагедією, адже з принципу я не подавала документи в жодний інший ВНЗ”. Чи багато таких самовідданих абітурієнтів? Важко сказати, оскільки для більшості головне - це вступити до ВНЗ, стати студентом, а яка це буде спеціальність вже й не так важливо.
Та не варто забувати і про ще один важливий факт, котрий стає злободенним, дивлячись на економічну ситуацію в країні: бюджет чи контракт? Звісно, усі хочуть безкоштовно навчатися та ще й отримувати за це стипендію, але не усім так щастить. Особливо гостро стоїть ця проблема серед абітурієнтів до Київського національного економі-чного університету. Можливо, взнаки дається обраний профіль. Тут про це говорять вголос, не лише батьки, а й самі абітурієнти. Олександра Курна, випускниця: “Я планую вступати на міжнародну економіку. Звичайно, хочеться отримувати стипендію та відчути усі переваги навчання на бюджеті, але загадувати не буду нічого - як складеться. Якщо не пройду на безкоштовне, то підпишу контракт. Сподіваюся, що витрачені гроші повернуться мені, коли я піду працювати”.
Підсумки (конкурс на місце, середній бал атестата) підводити ще зарано, але у порівнянні з минулими роками однозначно можна сказати: що різко упав попит на спеціальності, котрі вимагають сертифікат з іноземної мови. Відкритою залишається відповідь на запитання: чому ж так? Чи випускники не впевнені у своїх знаннях, чи рівень підготовки з цих предметів залишає бажати кращого...
Підготувала Анастасія Медведчук
Головний ВНЗ України обирає своїх студентів Київський національний університет імені Тараса Шевченка - один з найпрестижніших українських ВНЗ. Тож не дивно, що вступити до нього завжди багато охочих. Проте цього року склалась просто парадоксальна ситуація. І знову-таки, в першу чергу, завдяки недосконалості нашого законодавства. Детально про ситуацію розповідали на прес-конференції проректор КНУ Володимир Бугров і відповідальний секретар приймальної комісії Григорій Семенюк.
 - Ми не проводили жодних додаткових іспитів, крім напрямів, які передбачені міністерськими умовами, - наголошує Володимир Бугров. - Це журналістика і літературна творчість. У всіх інших випадках ми проводимо зарахування за результатами сертифікатів.
Цього року деякі абітурієнти подавали документи на десятки напрямів підготовки. Це призвело до того, що на денну форму навчання на 2481 місця держзамовлення - подано 23774 заяви. Це практично десять осіб на місце. На деякі спеціальності на 15 місць держзамовлення - 627 заяв, а це майже 40 осіб на місце.
Цьогорічна особливість - почали користуватись попитом спеціальності, на які за останні десять років не було величезного конкурсу. На спеціальність “філософія” на 40 місць держзамовлення було подано 647 заяв. Востаннє такий конкурс був 1983 року.
Друга особливість - було подано 852 заяви, які мають право на позаконкурсне зарахування. А якщо взяти ще переможців олімпіад, переможців конкурсів МАН, то це майже півтори тисячі. Таким чином, третина університету мала бути заповнена позаконкурсним шляхом. Є навіть випадки, коли в університеті не вистачило місць держзамовлення на зарахування на конкурсних засадах. Наприклад, спеціальність “туризм”: на 15 місць - 28 осіб, які претендували на позаконкурсне зарахування. “Економіка підприємства”: 25 державних місць - 40 претендентів поза конкурсом тощо, Інститут міжнародних відносин - 150 місць усього - 133 “закриваються” пільговиками. І така ситуація на більшості спеціальностей.
Вимоги щодо пільг на позаконкурсний вступ встановлені законодавством України. І МОН не може скасувати цих вимог. Тут виникає колізія. Сама ідея соціальних пільг при вступі залишилась з радянських часів. Інколи виникає колізія, коли абітурієнт, який набрав 400 балів з 400 не проходить.
- Приймальна комісія ухвалила рішення - на ті спеціальності, де пільговики становили 50 відсотків державного замовлення встановити конкурс сертифікатів серед самих пільговиків, - повідомив Володимир Бугров. - На тих спеціальностях, де претендентів-пільговиків більше ніж місць держзамовлення, ми вирішили приймати їх, виконуючи соціальну місію держави і просити МОН виділити місця для осіб із високими балами сертифікатів. Перекривати доступ дітям з високими балами сертифікатів теж не дуже добре. Вочевидь турбота про пільгові категорії має відбуватись шляхом соціальних стипендій, грантів на навчання, довузівської підготовки, щоб підтягнути дітей.
За словами проректора, університет підготує пропозиції щодо вступної кампанії-2010, щоб якось диференціювати абітурієнтів. За результатами засідання приймальної комісії, повідомив Володимир Бугров, до зарахування рекомендовано 455 осіб поза конкурсом - одна шоста частина.
40 пільговиків претендують на 45 місць
На запитання, чи не боїться університет судових позовів, його представники відповіли:
- Наше рішення було колегіальним і, здається, єдиним правильним. А як саме вирішити питання, коли 40 пільговиків претендують на 45 місць? Зарахувати всіх неможливо. Ми готові до позовів. Але потрібно якось “врятувати” і тих, у кого високий бал сертифікатів. Вважаємо, що правда була на нашому боці, адже в нашому законодавстві є неврегульовані питання. Наприклад, у пункті 25 умов прийому написано, що всі питання, пов’язані зі вступом до навчального закладу розв’язуються приймальною комісією. Але закони про соціальний захист не передбачають, що робити в тій ситуації, в якій ми опинилися. Жодного алгоритму рішення немає. Ми підтримуємо міністерство. Але в нас освітою керує швидше не МОН, а мінекономіки і мінфін, які вирішують, скільки саме спеціалістів потрібно Україні. Тому і МОН перебуває в обмежених умовах. Соціальні пільги - компетенція Верховної Ради. Якщо немає врегульованого законодавства, то ми будемо просити міністерство про додаткові місця.
Є кілька шляхів вирішення ситуації. Один з них - перерозподіл бюджетних місць з інших ВНЗ, там де не виконано держзамовлення, особливо на “непопулярні” спеціальності.
Наприкінці розмови Володимир Бугров і Григорій Семенюк поділилися своїм баченням щодо вступної кампанії наступного року і висловили пропозиції. Пропозиції. Дати ВНЗ право самостійно вирішувати питання про набір пільгових категорій з квотою до 25 відсотків по кожній спеціальності, тобто проводити серед таких абітурієнтів конкурс, зробити більш стислим термін конкурсу сертифікатів. А ще - ввести при зарахуванні такий критерій, як середній бал атестату.
Підготував Дмитро Шулікін, фото автора
ЧИ ВСТУПЛЯТЬ НАЙРОЗУМНІШІ
ДО НАЦІОНАЛЬНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ?
На прес-конференції в Києві заступник міністра освіти і науки України Тарас Фініков і головний спеціаліст відділу гуманітарної освіти департаменту вищої освіти МОН Геннадій Колесник повідомили про те, як саме міністерство має намір вирішити ситуацію, коли студенти із найвищими балами сертифікатів не потрапляють на бюджетні місця до провідних українських навчальних закладів. З такою проблемою стикнулись Київський національний університет імені Тараса Шевченка та ще декі-лька провідних українських ВНЗ.
 Абітурієнти продовжують дивувати
Цього року абітурієнт може подавати документи до тієї кількості навчальних закладів і спеціальностей, на які він забажає - жодних обмежень не існує. Це призводить до того, що є абітурієнти, які спромоглися подати документи до 61 (!) ВНЗ.
- Нещодавно я розмовляв з ректором одного із запорізьких ВНЗ, у нього в університеті 64 спеціальності, - розповідає Тарас Фініков. - Так от, один абітурієнт подав документи на всі (!). З урахуванням того, що це технічний університет, це виглядає доволі смішно.
Найбільш напружена ситуація приблизно в десятку київських, і десятку найбільш популярних ВНЗ міст-мільйонників. Серед столичних - це Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний авіаційний університет, Національний технічний університет України “КПІ”, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Київський національний торговельно-економічний університет.
Тарас Фініков вкотре звернувся до проблеми пільговиків - соціальних і осіб, які отримали пільги знаннями. Так от, до ВНЗ подали заяви приблизно 9,5 тисяч пільговиків. Це приблизно 3 - 4 відсотки від загальної кількості вступників. Виникало питання щодо переможців олімпіад і конкурсів МАН. МОН видало два спеціальні накази. В кожен ВНЗ було надіслано листа зі списком усіх призерів і переможців. Цих людей - 1237 осіб на всю країну. З урахуванням того, що деякі з них виявили бажання навчатись за кордоном, то на місця у вітчизняних ВНЗ претендує 1050 МАНівців.
Чи виділятимуть додаткові бюджетні місця?
Як саме міністерство має намір вирішити ситуацію розповідає заступник міністра:
Ми пропонуємо приймальним комісіям виконувати всі правила, як це було обумовлено. Ми розуміємо, що ті, хто продемонстрував високий інтелектуальний рівень, мають право навчатися в цих навчальних закладах. Тому ми будемо виділяти певну кількість додаткових місць для того, щоб задовольнити кращих абітурієнтів. Ми будемо клопотати перед Кабінетом Міністрів України про виділення додаткових місць, які дадуть нам можливість вирішити проблему надлишку пільговиків.
ЯК ЦЕ БУДЕ...
А що в 2010-му?
Представники міністерства розповіли і про плани на вступну кампанію-2010. В МОН вже декілька тижнів триває робота над новими умовами прийому до вищих навчальних закладів. Зокрема, пропонується ввести на наступний рік не два обов’язкових сертифікати, а три. Крім сертифікату з української мови та літератури, абітурієнт обов’язково подаватиме сертифікат або з математики, або з історії. Крім цього третій сертифікат - за вибором вищого навчального закладу. На мистецькі спеціальності - два сертифікати плюс творчий конкурс.
Плануємо, що буде встановлено квоту при вступі для осіб, що вступають поза конкурсом. Пропонуємо встановити її у розмірі п’ятдесяти відсотків. Між пільговиками, незалежно від їхнього виду, в рамках цієї квоти буде проводитись конкурс сертифікатів. Нагадаємо, що вже цьогоріч квотування провів Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Підготував Дмитро Шулікін, фото автора
Від редакції: Коли матеріал готували до друку, у міністерстві юстиції України було зареєстровано наказ міністра освіти і науки від 26 червня 2009 року № 570 “Про зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України в 2010 році”.
Згідно з цім наказом змінено термін проведення ЗНО: у 2010 році воно буде проводитись у червні-липні. Окрім цього обов’язкових предметів стало більше - українська мова та література та на вибір математика чи історія України ( у залежності від профілю навчального закладу). Перелік предметів з яких абітурієнти проходитимуть тестування залишився незмінним. Оцінювання буде проводитись з української мови та літератури, історії України, математики, біології, фізики, хімії, географії, однієї з іноземних мов (за вибором) - англійської, німецької, французької, іспанської.
Оформите подписку на журнал "Сучасна освіта".
Только так Вы не пропустите ни одного материала. Возможно, самого важного для Вас. |
Главная 
Статьи из журнала 
