Дистанційна освіта - це термін, який використовують стосовно широкого спектру освітніх програм і курсів, починаючи від курсів підвищення кваліфікації, що не мають акредитації, закінчуючи акредитованими програмами вищої освіти. Для того, щоб забезпечити ефективну взаємодію, при дистанційному навчанні використовується цілий набір інструментів, серед яких: інтерактивні комп'ютерні програми, Інтернет, електронна пошта, телефон, факс і звичайна пошта.  
Дистанційна освіта стає надзвичайно популярною формою навчання через свою зручність і гнучкість. Вона усуває основний бар'єр, що утримує багатьох професіоналів і ділових людей від продовження освіти, необхідності відвідувати заняття за встановленим розкладом. 
 Яким чином розвивається дистанційна освіта в Україні? Які її переваги та недоліки? На ці та інші питання люб`язно погодилися відповісти Іван Іванович Тимошенко – професор, ректор Європейського університету та Олена Іванівна Тимошенко – професор, проректор Європейського університету.

- Іване Івановичу, Олено Іванівно, скажіть , будь ласка, як ви вважаєте, чим пояснюється популярність дистанційної форми навчання у світі?
     - Популярність дистанційної форми навчання пояснюється тим, що вона має ряд безперечних переваг порівняно з традиційною. По-перше, не вимагається обов'язкової очної зустрічі великої кількості студентів у центрі навчання. Це особливо актуально для великих  освітніх центрів, що мають декілька філій, розділених територіально, навчатися в найбільш сприятливій для себе атмосфері.   Використання електронного навчання знижує витрати на організацію курсів, облаштування класів, зарплату персоналу, транспортні витрати і багато іншого.
     Дистанційна освіта зручна також тим, що дозволяє:  навчатися відповідно до свого темпу та освітніх потреб; не обмежувати себе у виборі навчального закладу і освітніх можливостей, незалежно від свого місця перебування; використовувати в процесі навчання сучасні технології, тобто паралельно освоювати навички, які потім згодяться в роботі; самостійно планувати час і розклад занять, а також список предметів;
Використання електронного навчання знижує витрати на організацію курсів, облаштування класів, зарплату персоналу, транспортні витрати і багато іншого.
     З допомогою дистанційної форми процес навчання може бути безперервним. Інакше кажучи, у випадку появи нових навчальних матеріалів, студент може пройти курс самостійно, не чекаючи на формування груп та організаційних занять. Таким чином, дистанційна форма навчання дає можливість втілити в життя один з найосновніших принципів Болонської системи – «освіта впродовж всього життя».

- У народі кажуть, що кожна медаль має дві сторони. Тобто на кожен «плюс» може віднайтисся і свій «мінус». Очевидно, у дистанційної форми є і певні недоліки?
    - Так, звичайно, у світі немає нічого ідеального. Серед недоліків дистанційного навчання можна виділити відсутність особистого спілкування між викладачем і студентом (відбувається менш ефективна, позбавлена індивідуальності передача знань). Також не вистачає спілкування з колегами-студентами для обміну досвідом літературою тощо. 

- Як усе відбувається практично? Яким чином оргнізований сам процес дистанційного навчання?
     - Студенти мають можлвість з допомогою компютерних технологій слухати лекції, спілкуватися з викладачами та кафедрами і користуватися матеріалами електронної бібліотеки. Ми, в свою чергу, допомагаємо їм «організуватися»: радимо, на які розділи варто звернути увагу, складаємо тести, на виконання яких дається певний проміжок часу. Склавши тест, студент набирає певну кількість балів і приїжджає на екзамен вже з певним «багажем», тобто певну оцінку він вже заробив. На екзамені він може її покращити. Така форма навчання – один з найефективніших способів боротьби з хабарництвом.

- Які труднощі доводиться долати у процесі запровадження дистанційного навчання в Україні?
     - Відразу варто зазначити те, що така форма навчання в Україні поки що лише формується, перебуває на етапі становлення. Основні труднощі можна умовно розділити на дві групи. Перша група – це недостатня наявність необхідних технічних засобів для здійснення дистанційного навчання та їх дороговизна. Також ускладнює навчання те, що не всі студенти в Україні мають можливість використовувати Інтернет (маються на увазі невеличкі населені пункти, де взагалі немає доступу до всесвітньої мережі Інтернет).
До другої групи належить суто людський фактор. На жаль, у свідомості людей досі панують дещо стереотипні уявлення про здобування освіти. Мається на увазі те, що студенти звикли до постійного контролю з боку викладачів, у той час як акцент слід робити саме на САМОСТІЙНОМУ опануванню матеріалу. Звичайно, види контролю мають бути, екзамени здаються в присутності викладача, однак проходження різноманітних тестів відбуваються на відстані. У цьому випадку кожен вже вирішує для себе сам – відповідати йому на запитання самостійно, з допомогою книги чи попросити про це товариша. Вибір за студентом – однак він має розуміти, для чого він навчається – «для галочки» чи для того, щоб почерпнути знання.

     Студенту у Франції чи Німеччині не прийде в голову думка, що можна, наприклад, дати викладачу хабаря, щоб отримати гарну оцінку та згодом захистити диплом. Його мета – не отримання «папірця», а нагромадження знань, без яких він буде непотрібним на ринку праці. У наших же студентів є дещо закоріненим радянський рудимент, коли усіх випускників вишів розприділяли по місцях, надавали роботу і бралися до уваги дещо інші цінності.

     Зараз нас оточують зовсім інші обставини. Для того, щоб йти в ногу з часом, слід постійно себе вдосконалювати. І здобуття однієї вищої освіти на все життя є недостатнім. Змінюється суспільство, економіка,   відповідно, треба «підлаштовуватися» під ці зміни, щоб постійно бути потібним та конкурентоспроможним на ринку праці. Ось тут і допоможе дистанційна форма навчання, популярність якої буде зростати і надалі.