журнал "Сучасна освіта" №6, 2009

Міністр освіти і науки України Іван Вакарчук очолив роботу підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України з питань розвитку вищої освіти країни. У своїй доповіді “Мета реформ у вищій школі - якість і доступність освіти” він підвів підсумки роботи цієї галузі освіти у 2008 році і розповів про основні напрями її розвитку. Іван Вакарчук на початку виступу наголосив, що реформи, які відбуваються у осві-тньому просторі, нині підпорядковані головній меті - підвищенню якості освіти, а у політиці міністерства, як базовий, задекларовано і впроваджується принцип державно-громадського управління освітою.
Забезпечення рівного доступу до вищої освіти
Міністр розповів, що цьогоріч кількість випускників шкіл зменшилася на 23 тисячі осіб, а на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні вцьогоріч зареєструвалися 462 тисяч абітурієнтів (стільки ж учасників прийшло минулого року на перший тест з української мови та літератури). Щоправда, попри роз’яснення і попередження, незначна частина ВНЗ все ж здійснила прийом документів у вступників, які мали сертифікати нижче 124 балів, або прийняли на навчання взагалі без сертифікатів. У зв’язку з цим вони були позбавлені ліцензій із відповідних спеціальностей, а з ректорами переглянуті умови контрактів. Очевидно, що у цю вступну кампанію таких ризикових оборудок буде набагато менше, адже міністерство продемонструвало рішучість у покаранні винуватців. Іван Вакарчук наголосив, що всі дані про результати майбутніх перевірок буде оприлюднено, також буде поставлене питання щодо позбавлення ліцензій навчальних закладів, що допустять порушення. Також буде розглянуто питання щодо дострокового розірвання контракту з керівниками навчальних закладів, підпорядкованих міністерству. Не залишився поза увагою і той факт, що деякі ВНЗ не цуралися і “повторного” прийому абітурієнтів, які зазнали невдачі при тестуванні, але мали відповідні медичні довідки, що фактично означало їх повторний вступ. Деякі технікуми здійснювали прийом на навчання на базі 9 класів випускників 11 класу без відповідних сертифікатів. Іван Вакарчук зауважив, що таким чином законодавчо нібито й порушення особливого немає, але “певний присмак” зловживань від таких дій залишається. Така колізія відбувалася через нечіткість окремих положень Умов прийому, над якими обов’язково попрацюють.

Нове у держзамовленні
Іван Вакарчук констатував, що державне замовлення починає втрачати свій економічний і соціальний статус. У 2008 році 266 вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації не виконали доведених обсягів державного замовлення. Це означає, що сьогодні механізм держзамовлення зумовлює формування безвідповідальності навчальних закладів за багатомільйонні витрати бюджетних коштів країни. А при формуванні пропозицій державного замовлення цьогоріч ВНЗ знову подали заявку, що перевищує пропозиції минулого року майже на 7 тисяч осіб. Було озвучене застереження не подавати пропозицій щодо державного замовлення у 2009 році на напрями підготовки (спеціальності), за якими у 2008 році воно становило менше 15 місць, або за напрямами, які є непрофільні для вищого навчального закладу, або такими, що дублюються у різних вищих навчальних закладах регіону.
- Ми ці безвідповідальні пропозиції враховувати не будемо. У 2009 році ми припиняємо доведення державного замовлення у зазначених випадках, - сказав міністр освіти і науки України.
При цьому ВНЗ державної і комунальної форм власності до економічної стабілізації в державі дозволено здійснювати прийом на навчання за кошти фізичних (юридичних) осіб на ліцензовані напрями підготовки (спеціальності) за відсутності державного замовлення. Також буде проведена нарада з представниками роботодавців для визначення державного замовлення на цей рік.

Кількість університетів зменшиться
Говорив Іван Вакарчук і про зменшення кількості університетів. Сьогодні в Україні діє 881 вищий навчальний заклад, з них 240 - ІІІ-ІV рівнів акредитації всіх форм власності та підпорядкування. Якщо орієнтуватися на європейський досвід, це невиправдано багато. Зокрема, в Італії на 60 мільйонів населення припадає 65 університетів, у Франції на 63 мільйони - 41, в Іспанії на 45 мільйонів - 60, у Великій Британії на майже 61 мільйон - 142, а в Україні на 47 мільйонів - 240 ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Якщо орієнтуватися на Велику Британію, то у нас повинно бути близько 110 вищих навчальних закладів, тобто їх число потрібно скоротити вдвічі.
Протягом 2008 року вже відбулося певне скорочення мережі. Але переважно за рахунок приєднання технікумів до університетів та ліквідації окремих вищих навчальних закладів або їх структурних підрозділів за результатами перевірок. Усього у 2008-2009 навчальному році було ліквідовано 30 ВНЗ. Міністерство і надалі буде безкомпромісно припиняти діяльність тих університетів, якість освітніх послуг яких є низькою, а також підтримувати об’єднання менших університетів у більш потужні навчальні заклади. Іван Вакарчук пообі-цяв, що компетентні органи перевірять всі відокремлені структурні підрозділи і ліквідують їх, якщо бодай один параметр не буде відповідати нормам.
Міністр також наголосив, що коледжі і технікуми повинні виконувати свою основну економічну функцію - готувати фахівців середньої ланки у відповідних галузях, а не бути “підготовчими курсами” для вступу до університетів на старші курси. Вища освіта не є обов’язковою, тому такі схеми мають розглядатися як виняток, а не як правило, хоча право на це й передбачене законом.

Рейтинги ВНЗ
Декілька років поспіль міністерство намагалося визначити рейтинг вищого навчального закладу в системі вищої освіти. За цей час уже декілька фундацій, незалежно від МОН, спробували це зробити. Іван Вакарчук сказав, що ці рейтинги становлять більший інтерес для статистики, ніж для споживачів освітніх послуг. Адже основою для визначення показників рейтингу університетів повинна бути якість освітніх послуг, які вони надають. Основними критеріями тут можна вважати оцінку рівня підготовки випускників університетів, яку дають роботодавці, якісний склад науково-педагогічних кадрів, обсяги фінансування та результативність наукової діяльності, справжні, а не задекларовані показники працевлаштування випускників та рівень їхньої зарплати. Крім того, важливими показниками є мобільність студентів і викладачів, коли студент може перейти з одного закладу на навчання до іншого хоча б на півроку. Інколи перешкодою цьому є розбіжності у навчальних планах і програмах, хоча їх не має бути. Студенти повинні вільно і безперешкодно пересуватися Європою, що, власне, і передбачає Болонська декларація. Ректорам класичних, технічних, медичних та інших університетів необхідно вже цього року вжити всіх заходів, аби усунути цю перепону мобільності студентства, насамперед на вітчизняному освітньому просторі.

Слово студентства стане вагомішим
Звертаючись до ректорів, міністр освіти і науки наголосив, що не треба забувати про студентське самоврядування, і не тільки у питаннях формальної присутності на засіданнях вчених рад, але й реальної участі у розробленні та ухваленні рішень із питань організації і підвищення якості навчального процесу, у вирішенні питань стипендіального забезпечення, зарахування на вакантні місця державного замовлення, поселення в гуртожитки.

Складові освіти і кредити
Міністр зазначив, що є певні проблеми з новоствореним Переліком спеціальностей для підготовки магістрів, що змусило перенести терміни його затвердження на час після прийняття змін до Закону України “Про вищу освіту”. За основу створення переліків візьмуть три параметри: 1) перелік напрямів повинен бути європейського рівня; 2) перелік має бути розрахований на реалії економі-ки, а не на потреби окремих випускових кафедр; 3) зміст підготовки має визначатися програмами (стандартами), а не назвами напрямів та спеці-альностей, і повинен відображатися у додатку до диплома європейського зразка.
Особливо це стосується сучасних освітньо-професійних програм, зокрема гуманітарної та соціально-економічної підготовки, на яку витрачається понад тисячу годин часу. Іван Вакарчук закликав визначитися, які дисципліни цього блоку справді є обов’язковими з погляду формування фахівця і громадянина, а які є дублюванням шкільних предметів, причому часто в гіршому, ніж у школі, виконанні.
Міністр освіти і науки України наголосив на тому, що у гуманітарній складовій фізико-математичних, природничих і технічних напрямів мають бути обов’язковими українська мова, історія української культури, іноземна мова, філософія. Решту курсів можна буде пропонувати студентам на вибір із переліку предметів. Вибираючи предмети із 11 - 12 гуманітарних дисциплін цього переліку студент повинен набрати таку кількість кредитів, щоб загалом гуманітарна складова не перевищувала 10-15% від усього обсягу навчального часу. У такий спосіб буде реалізована свого роду “вільна траєкторія студента” у рамках блоку дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки - це одна з головних ознак західних університетів. Іван Вакарчук сказав, що такий підхід може з’явитися у ВНЗ вже з першого вересня цього року для нових першокурсників.

Практична підготовка
Міністр констатував, що за останні роки у ВНЗ суттєво погіршилася організація практичної підготовки студентів. Її обсяги скорочуються на всіх етапах навчання. Непоодинокою є заміна практик на господарські роботи як у навчальному закладі, так і за його межами. У багатьох ВНЗ звіт про практику став формальним, а його захист у багатьох випадках просто не проводиться. А практика є однією з головних складових навчального процесу, і імітувати - неприпустимо.
У зв’язку з цим розробляються наскрізні та безперервні програми практик, нові системи практичної підготовки студентів. Також формується система галузевих зв’язків між ВНЗ та роботодавцями для забезпечення здобуття студентами професійних навичок під час проходження виробничої практики. Також розробляється система ранньої адаптації випускників на первинних посадах.

Шляхом до Болонського процесу
Запровадження в нашій освітній системі Болонського процесу залишається складним питанням. Фактично на сьогодні можна говорити лише про запровадження кредитно-трансферної системи та розроблення проекту закону про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту”. Ризиком подальшого зволікання із впровадженням реформ є втрата суті реформування вищої освіти України за стандартами Болонського процесу, адже в деяких закладах перетворення тільки імітуються. Першочергові завдання міністерства: провести ретельний моніторинг стану запровадження у ВНЗ кредитно-трансферної системи; розгорнути роботу зі створення системи забезпечення зовнішньої оцінки якості відповідно до європейських стандартів забезпечення якості; завершити роботу над проектом Національної рамки кваліфікацій та системи нових стандартів вищої освіти; вже цього навчального року в обов’язковому порядку запровадити додаток до диплому європейського зразка; розробити вимоги до програм підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів та розгорнути роботу з підготовки до запровадження третього циклу навчання (доктора PhD).
Особливе місце у цих діях має посісти запровадження додатку до диплому європейського зразка. Саме цей документ згодом стане свідченням професійної придатності випускника ВНЗ і сертифікатом про спроможність закладів надавати якісні освітні послуги.

Працевлаштування
У 2008 році найвищі показники працевлаштування були у випускників політехнічних, технологічних, гірничо-металургійних та машиноприладобудівних вищих навчальних закладів, а найнижчі - у класичних, педагогічних та транспортних університетів.
Водночас, за даними регіональних служб зайнятості, ринок праці перенасичений фахівцями економічних спеціальностей (втричі), юридичних (у шість разів), вихователів дитячого садка та навчально-виховного закладу (вдвічі), психологів (у чотири рази). А здобуття вищої освіти в режимі перепідготовки може зникнути як таке, що не відповідає ні запитам споживачів освітніх послуг, ні потребам ринку праці.