“Полтавський” період життя своєрідним чином відбився у творчості М. Гоголя. Як пише Ігор Золотуський: “Полтава не стала героем гоголевской прозы, как Миргород или Петербург. Но ее анонимные черты разбросаны в облике многих городов, воспроизведенных Гоголем, и прежде всего в образе города, который он создал в “Мертвых душах”. Да и действие поэмы отнесено к тому времени, когда Никоша Гоголь проживал на квартире у Гавриила Сорочинского”.

Полтава також займала особливе місце в житті байкаря Леоніда Глібова. Втім, якраз із середньою освітою у класика української літератури не все було гаразд. Принаймні, про це свідчать історичні документи: “Предъявитель сего, ученик VI класса Полтавской гимназии Леонид Глебов к переводу в 7 класс не удостоен. А так как не окончил гимназического курса, то и не может пользоваться преимуществами, присвоенными окончившим курс в гимназиях и получившим аттестат. Полтава. Августа 20 дня 1847 года”. Письменник Володимир Короленко також був в своєму житті пов’язаний з Полтавою. Народившись в Житомирі та потім перебуваючи в Петербурзі, на засланні в Якутії та у В’ятській губернії, останні роки свого життя він прожив у Полтаві. У цей час в місті та в країні йшла громадянська війна. Короленко, як це завжди було йому притаманно, в цій ситуації намагався стати на захист жертв громадянського конфлікту, жертв братовбивства. Саме тоді він, захищаючи як червоних, так і білих, виправдав надане йому ще в юності визначення “морального генія”.

Юрій Корогодський